Створення робочого комітету було ініційовано німецькими та українськими компаніями для започаткування дієвої та ефективної платформи, яка б стимулювала розвиток бізнесу та сприяла покращенню рамкових умов у продовольчій та сільськогосподарській галузях України, говориться у повідомленні Німецько-Української промислово-торговельної палати.
Під час засідання була представлена концепція роботи комітету та основні сфери його діяльності, такі як представлення інтересів виробників та постачальників послуг у сфері агробізнесу, підтримка експортної та імпортної діяльності на українському та міжнародному ринках, розвиток нових бізнес-напрямків та створення B2B, а також B2G платформ для комунікації.
Голова правління Німецько-Української промислово-торговельної палати Александер Маркус навів, як приклад, деякі статистичні дані, які свідчать про динаміку зростання показників у цій сфері. При цьому він відмітив важливу роль цього сектору в цілому для української економіки завдяки безперервній динаміці зростання. Виходячи з цих статистичних даних, Александер Маркус наголосив на важливості створення такого комітету, який зможе і надалі підтримувати агропромисловий бізнес на українському та міжнародних ринках.
Наприкінці засідання було прийнято рішення проводити зустрічі робочого комітету на початковому етапі щомісячно. Комітет є відкритим для виробників, постачальників та профільних організацій, які задіяні у агропромисловому секторі і готовий розглянути заявки від усіх зацікавлених підприємств, які б хотіли долучитися до його роботи.
Як уточнюється, у засіданні взяли участь представники АПД, німецького та українського агропродовольчого бізнесу, у тому числі міжнародна компанія ТОВ «Байєр», «Дінтер Україна Скала» (Döhler Group), проект Уряду Німеччини для консультування України щодо питань аграрної торгівлі у рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС «Агроторгівля України», консалтингова компанія «DTC Agriconsulting», а також інші компанії та профільні аграрні організації та асоціації, які працюють у сфері агробізнесу та харчової промисловості.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Країни Європейського Союзу за перші 12 тижнів 2026/27 МР (1 липня – 20 вересня) імпортували 4,47 млн т кукурудзи, що на 26,9% більше показника аналогічного періоду попереднього сезону (3,52 млн т).

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

Україна за вісім місяців 2026 року імпортувала 26,9 тис. т свинини — у 1,8 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вартість імпорту зросла у 1,7 раза — до $65,1 млн.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Україна у січні – серпні 2026 року експортувала продовольчих товарів на понад $15,4 млрд. Це найбільша товарна категорія в структурі українського експорту за цей період.

Новинкою на EuroTier 2026 стане нова виставкова зона для молочної промисловості, де будуть представлені інновації та рішення для всього ланцюжка створення вартості молочної продукції — EuroTier Milky Way.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

