В Україні створили стратегію развитку біоенергетики з відходів садівництва

Такого висновку дійшли експерти під час Всеукраїнського воркшопу «Відновлювана енергія з обрізків та викорчуваних багаторічних аграрних насаджень (ОВБСН): розвиток виробничих ланцюгів як крок до економічної і екологічної ефективності», говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

На семінарі були представлені проміжні результати проекту up_Running, який є частиною програми наукового та інноваційного співробітництва Європейського союзу HORIZON 2020, що сприяє розвитку та поширенню технологій біоенергетичної утилізації деревини від обрізки та викорчовування виноградних, оливкових та плодових насаджень. Україна була обрана одним із стратегічних партнерів проекту up_Running, оскільки має велику щільність насаджень плодових дерев і виноградників, а отже, і потенціал використання відходів виробництва для теплової енергії.

«Більша половина проекту відбулася. На сьогодні ми маємо вже розроблену стратегію розвитку цього сектору як для Вінницької області, так і національну», — заявила заступник генерального директора з міжнародних питань асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алла Кравченко.

На її думку, основними бар'єрами на шляху розвитку цього сегменту залишаються невизначена державна політика в напрямі розвитку біоенергетики та монополія Державної агенції лісових ресурсів.

«Об'єктивно — лісова деревина є більш ефективною, ніж садівнича, але є райони та навіть регіони, де доцільно збирати та переробляти обрізки фруктових дерев для отримання тепла. Вінницька область має найбільшу щільність садівничих насаджень, велику площу займають старі сади, їх треба викорчовувати, спалювати їх не можна, тому, звичайно, треба шукати бізнес-моделі їх вигідної переробки. Це дозволить не шкодити довкіллю та вирішити питання опалення», — переконана Алла Кравченко.

Як зазначив експерт НТЦ «Біомаса» Семен Драгнєв, для фермерів обрізка деревини — це побічний продукт, не бізнес, тому що від продажу цієї біомаси можна отримати досить малий дохід.

«Проте, якщо в районі присутній садівничий чи виноградарський місцевий бізнес, є бажання влади розвивати такі проекти, транспортні компанії, які б забирали ці обрізки, і споживачі, що зацікавлені отримувати енергію чи тепло, а не купувати дорогий імпортний газ чи вугілля, можна сподіватися на успіх. Фермер, наприклад, може залишити сировину, а потім сервісна компанія повинна взяти на себе витрати з подрібнення, переробки цієї біомаси на біопаливо, ну і транспортувати продукт до об'єкту, де він буде працювати», — розповів експерт.

Семен Драгнєв зазначив, що в Україні уже реалізовано кілька проектів з використання біомаси з обрізок виноградників. Зокрема в селі Шабо Одеської області, де використовують виноградну лозу (зі 1100 га) для отримання пари.  Другим прикладом він назвав також роботу однієї компанії у Вінницькій області. Там підприємство налагодило виробництво паливних гранул з деревини старих садів. У компанії є свої сади, вони їх викорчовують і засаджують новими.

«Зараз не час і не місце спалювати деревину від обрізок та викорчовування в садах, адже її можна переробити на тріску та пелету і використати для опалення. Завдяки проекту ми показали, як може працювати цей бізнес-ланцюг і ця бізнес-модель, познайомили людей, що працювали в одному регіоні, але не знаходили один до одного шлях. Зараз навіть ті бізнесмени, які з недовірою ставилися до результатів цього проекту, вбачають у переробці такої деревини економічний ефект», — сказала заступник генерального директора з питань співпраці з аграрними ВНЗ та науковими установами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олена Ковтун.

Наступним етапом проекту up_Running буде проведення ще трьох демопоказів. Після цього відбудеться конкурс на визначення 10 аграрних підприємств (фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів тощо) та 15 консультантів, які пройдуть тренінгові навчання з побудови бізнес-ланцюгів, аудиту саду, розробки бізнес-планів для конкретного підприємства. Після навчання буде відібрано 10 найактивніших консультантів, які вже самі зможуть консультувати аграрні підприємства.

За словами Алли Кравченко, наступний етап роботи проекту також буде полягати в адвокації цього напрямку біоенергетики. Цей етап фактично розпочався під час даного Всеукраїнського воркшопу із відкритого діалогу між представниками ринку і представником Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, який окреслив форми державної підтримки, що існують на сьогодні.

Адвокація має відбутися як на регіональному рівні, так і на національному, в кожній країні — учасниці проекту і в Брюсселі. На сьогодні розроблено 7 проектів національного стратегічного плану дій підтримки сталого використання обрізок і викорчовування сільськогосподарських насаджень — у країнах — партнерах проекту. Після цього планується, що у травні 2018 року рекомендації проекту щодо політики у секторі будуть представлені членам Європейського парламенту для внесення пропозицій у стратегічні документи, адже цього і наступного року в ЄС має бути ухвалена Стратегія розвитку сектору біоенергетики на наступні 10 років.