Таку думку висловив засновник «Інституту здоров'я рослин» Віталій Ільченко під час аграрної панелі Київського міжнародного економічного форуму.
«Інноваційні технології — не панацея, а лише інструмент в руках досвідченого фахівця. Без наукової бази вони можуть не спрацювати. Тому ми створили першу в Україні науково-практичну платформу для досліджень і впроваджень інновацій — «Інститут здоров'я рослин». Наукова установа працює за зразком найкращих світових НДІ і не має аналогів в Україні. Тут застосовують передові методики аналізу та найкраще світове обладнання», — зазначає Віталій Ільченко.
За його словами, це дозволяє вивчати вплив людини на природні ресурси, розробляти нові та адаптувати існуючі світові технології до українських реалій і навіть працювати над відновленням вичерпних ресурсів.
«Такий комплексний підхід допомагає, з одного боку, розвивати Україну в технологічному ключі, а з іншого — економити її ресурси і дбати про екологію. Адже ми не отримали землю у спадок від наших батьків — ми позичили її в наших дітей», — наголошує Віталій Ільченко.
Ключовим моментом у цій роботі Віталій Ільченко вважає кадрове питання. Тому основною соціальною місією «Інституту здоров'я рослин» є консолідація наукового потенціалу України. Для цього інститут створив умови для репатріації вчених, які за останні роки виїхали за кордон, а також сприяє формуванню нового покоління української інтелектуальної еліти.
«Сьогодні ми дедалі частіше стикаємося з недостатньою підготовкою молодих спеціалістів аграрного напрямку. Тому ми пропонуємо молоді спеціальні програми, які допоможуть їм бути в курсі передових світових розробок, переймати досвід кращих українських та закордонних вчених і одночасно — отримувати практичні навички в полях та у найсучасніших лабораторіях «Інституту здоров'я рослин». Науковий підхід та українські спеціалісти — запорука успішного впровадження інновацій в агробізнес і процвітання України», — переконаний Віталій Ільченко.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Danone та Arcor завершили створення спільного підприємства в Аргентині, яке об’єднало молочний бізнес Danone, компанію Mastellone Hermanos і спільну логістичну дочірню структуру Logistica La Serenísima.

Штучний інтелект дедалі частіше стає сполучною ланкою між збором даних і ухваленням рішень у тваринництві. Якщо протягом останнього десятиліття фермери активно інвестували в сенсори, програмне забезпечення для управління господарствами та автоматизовані системи, то сьогодні головним завданням стає ефективне використання накопиченої інформації.

Африка скоро припинить імпорт агропродукції з інших країн, а ГМ-продуктів на ринку стане більше. Наразі тенденція йде до того, що світові ціни на сільськогосподарську продукцію не підвищуватимуться.

Україна в очікуванні перемовин щодо членства в Європейському Союзі, які мають відбутися навесні 2025 року. Перед нашою державою стоїть відповідальне завдання — довести, що ми гідні бути серед європейської спільноти, крім того, є важливою аграрною країною для ЄС та світу.

У питанні бронювання працівників варто встановити певні критерії, наприклад, економічні. Компанії, які сплачують значні податки, мають отримати можливість додатково бронювати людей.

В Україні все помітнішим стає кадровий голод, причому нестачу працівників гостро відчувають як великі компанії, так і малий бізнес. Закон про мобілізацію ще більше загострив ситуацію, адже багато чоловіків звільняються з офіційного місця роботи і переходять працювати в «тінь».
