Про це йдеться у повідомленні спілки «Борошномели України».
У пояснювальній записці повідомляється, що в обов'язковому порядку пшеничне борошно вищого і першого сортів повинно збагачуватися фолієвою кислотою.
Для підприємств, які виробляють понад 150 т борошна на добу, згідно документу, вимога обов'язкового збагачення мікроелементом вводиться з 1 січня 2022 р., 50-150 т на добу — з 1 липня 2022 р., менше 50 т на добу — з 1 січня 2023 р.
Автори законопроекту посилаються на досвід інших держав, де фортифікація борошна мікронутрієнтами стала звичною практикою (це близько 80 країн). Серед таких названі США, Німеччина, Великобританія, Канада, Франція, Чилі, Угорщина та інші. У цих країнах дефіцит фолієвої кислоти у населення намагаються подолати, збагачуючи борошно та інші продукти харчування аналогом вітаміну В9.
Також у пояснювальній записці зазначається, що міжнародні гуманітарні організації висловлюються винятково на користь фортифікації борошна: ООН, ЮНІСЕФ, Глобальний альянс із поліпшення харчування, Продовольча і Сільськогосподарська Організація Об'єднаних Націй (ФАО) та інші.
Ініціаторами законопроекту є група народних депутатів від партії «За майбутнє».
Як зазначається, перша спроба підтримати виробництво фортифікованого борошна на державному рівні була зроблена ще в 2012 році Державним агентством резерву України. Тоді збиралися збагачувати борошно тіаміном, залізом і мінералами на основі розробок українських вчених і поставляти продукцію на експорт.
У 2018 році група нардепів VIII скликання із різних фракцій намагалася висунути на розгляд проект закону №9117 «Про фортифікації борошна», який за змістом нагадує нинішній. На його користь висловилися провідні дієтологи країни. Однак в 2019 р. документ був відкликаний без розгляду.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Сумарне виробництво борошна у 2025/26 МР в Україні залишилось на рівні попереднього сезону.