Про це в ефірі AgroFM розповіла заступник голови громадської спілки «Вівчарство та козівництво України» Наталія Якименко.
«В Україні є давнє слово, яке рідко використовується, — набіл. Тож виробники пропонують продавати фету як набіл росольний», — говорить вона.
Якименко пояснює, що необхідність пошуку нової назви для продукту виникла у зв'язку з імплементацією Угоди про асоціацію з Європейським cоюзом.
Фета захищена в ЄС як географічне зазначення, тож з 2023 р. вітчизняні компанії не матимуть права так називати свій продукт.
Якименко додає, що для ребрендингу фети доведеться запустити потужну маркетингову програму, аби донести інформацію до споживачів.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Український ринок сирів наприкінці літа зіткнувся з логістичними проблемами та втратами продукції на складах торговельних мереж. У частині магазинів через це скоротився асортимент і стало менше акцій.

Україна в січні-липні 2026 року імпортувала 28,3 тис. тонн сирів, що на 24,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як експорт українських сирів зріс лише на 1,2% — до 8,2 тис. тонн.

Індекс цін на молочну продукцію Global Dairy Trade (GDT) на торгах 18 серпня зріс на 2,3% — до $3,87 тис.

Стрімке збільшення пропозиції європейської продукції загострює конкуренцію на ринку сирів України.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

В Україні діють практичні рішення, які дозволяють малим виробникам молока впроваджувати систему HACCP без зайвої складності та витрат. Відповідні методичні настанови були розроблені за підтримки швейцарсько-української програми QFTP та галузевих асоціацій.

Форма господарювання (ФОП, ТОВ, кооператив тощо) дає право вести підприємницьку діяльність, сплачувати податки та торгувати, але не надає дозволу на переробку харчового продукту для введення в обіг.

Ковбаси, ряжанка, мед, карасі, сало та інші традиційні продукти завжди були частиною української культури. Але десятиліттями ремісниче виробництво існувало «для себе» та «поза законом». Ситуація змінилася, коли держава визнала специфіку малих виробників і адаптувала правила під їхні реальні масштаби.

В Україні діє застосунок для продажу та купівлі молока Moloko App.
