Про зміни в структурі українського експорту та досягнення лідерів АПК на світових ринках розповіли фахівці галузі в межах спецпроекту LIGA.net.
На думку експертів, українські аграрії змогли підсилити свої експортні позиції та зробити АПК локомотивом економіки завдяки продуктовим ембарго з боку Росії. Внаслідок торгових війн виробники продуктів харчування були змушені шукати нові ринки збуту.
«Враховуючи, що споживчий попит на продукти харчування більш жвавий, ніж на чорні та кольорові метали, і знайти нових покупців простіше, українські експортери продукції АПК змогли досить швидко диверсифікувати поставки і замінити втрачений ринок Росії та країн СНД експортом у країни Європи й Азії», — пояснює зростання АПК експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Дарія Гриценко.
Згідно зі статистикою, з 2012 до 2018 року загальний експорт товарів з України в середньому щорічно просідав на 4,5%, водночас експорт продукції АПК щорічно зростав у середньому на 1,1%.
При цьому фахівці зазначають, що левову частку експорту дотепер формують сировинні товари, тоді як додана вартість продуктів переробки — соняшникової олії, м'яса птиці — у рази вища, ніж, наприклад, у зерна.
«Зараз основною статтею експорту є зернові. У міру зростання агросектору й за умови відкриття ринку землі збільшуватиметься ступінь переробки та доданої вартості в галузі. Це ще більше валютної виручки, нових робочих місць і надходжень від податків», — говорить заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.
Яблоновський наголошує, що аграрний експорт – це експорт зі зростаючою доданою вартістю. Тому вже кілька років найбільші агрохолдинги України йдуть шляхом нарощування виробництва експортної продукції з високою доданою вартістю. У результаті підвищуються стандарти якості продуктів, розвиваються суміжні галузі та забезпечується надходження іноземної валюти.
Так, за останні роки українські виробники соняшникової олії зуміли налагодити експорт більш ніж у 120 країн і вийти на 1 місце у світі. Cеред експортерів-лідерів компанії «Кернел-Трейд», «Каргілл», «Сантрейд», Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів (входить до Групи МХП), «Дельта Вілмар СНД». Найбільше української олії споживають в ЄС, Індії та Китаї.
Водночас виробники курятини зробили прорив на світові ринки, українське м'ясо продається практично на всіх континентах — від Нідерландів до Гонконгу. Найбільшими постачальниками курятини на зовнішні ринки є лідер ринку агроіндустріальний холдинг МХП (поставляє 88% усієї курятини на експорт), а також компанія «Птахокомплекс Дніпровський», АПГ «Пан Курчак» і корпорація «Агро-Овен».
«У 2018 році експорт продукції АПК забезпечив майже 40% валютної виручки України. Сучасні тенденції такі, що незважаючи на зростаючу частку переробної промисловості у ВВП, розвинені країни продовжують розвивати сільське господарство, інвестуючи в його технологічну модернізацію», — говорить радник міністра економічного розвитку і торгівлі Роксолана Підласа.
Підласа також зазначає, що за прогнозами ООН світовий попит на їжу до 2050 року може вирости на 70%. Тому вона певна, що в майбутньому Україна зможе зайняти нішу глобального постачальника харчової та агропродукції.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Обсяг експорту основних груп агропродовольчої продукції з України становив близько 2,15 млн т, що на 41,5% менше, ніж у липні, коли було експортовано 3,67 млн т.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив агрохолдингу МХП отримати контроль над виробником м'яса птиці ТОВ «Агроль Плюс» у Львівській області.

Наприкінці минулого тижня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent зібрали на літні ігри представників агрокомпаній на UCAB FOOTBALL FEST 2026.

Вінницький хаб агрохолдингу МХП завершив обмолот ранніх зернових та олійних культур.