Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.
Як зазначається, завдяки членству України у Світовій організації торгівлі та Міжнародної конвенції захисту рослин експорт продукції рослинного походження може здійснюватися безперешкодно за умови виконання фітосанітарних вимог країни, в яку експортується продукція. Поряд з цим є низка країн, для експорту сільгосппродукції рослинного походження, в які потрібно пройти інспектування та укласти відповідні міжнародні договори.
У Держпродспоживслужбі вказали, що в 2016 році був відкритий експорт яблук в Індонезію, а в 2017 році — експорт волоського горіха в Іран. В даний час з метою розширення можливостей українських підприємств проводиться робота по відкриттю експорту українського яблука і лохини в Індію, КНР, В'єтнам і Малайзію. На завершальному етапі — відкриття експорту української черешні в Китай.
«У червні поточного року відбувся візит китайської делегації в Україну з метою оцінки системи державного контролю виробництва та експорту вітчизняної черешні. Зараз почався процес розробки китайською стороною проекту протоколу фітосанітарних вимог щодо експорту черешні з України в КНР. Є надія, що урожай української черешні 2019 р. буде на полицях в китайських маркетах», — зазначили у відомстві.
Разом з тим, як вважають у відомстві, з метою виведення плодово-ягідної продукції на преміальні ринки українському виробнику і експортеру необхідно навчитися охолоджувати і пакувати свіжу продукцію, з огляду на кращі світові практики і вимоги.
«Ці питання озвучували китайські колеги. Крім того, ця проблема стала перепоною для українського яблука на шляху до індонезійського споживачеві », — підкреслили в Держпродспоживслужбі.
Для довідки: раніше асоціація «Укрсадпром» заявила що експорт плодово-ягідної продукції з України стримується неузгодженістю фітосанітарних заходів з країнами-імпортерами і направила звернення до першого віце-прем'єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва і заступника голови комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин Олександра Бакуменка з проханням вирішити цю проблему.
Україна за підсумками першого півріччя 2018 р. експортувала плодово-ягідної продукції на суму $100 млн, що на 59% більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Щоб уникнути браку кадрів, збір вишні в Україні почали механізувати: вже налічується щонайменше п’ять комбайнів.

У частині Болградського району Одеської області запровадили карантинні обмеження через виявлення африканської чуми свиней. Вірус підтвердили у зразках, відібраних від загиблої свині, тушу якої знайшли на сміттєзвалищі поблизу села Криничне.

За період 27 липня – 2 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 11 783 аналізи відібраних зразків під час фітосанітарних процедур, моніторингу та обстежень. Також було оформлено 3 133 фітосанітарні сертифікати для експорту зернових і олійних культур.

В Україні почали закладати багато садів вишні, адже глобально — це перспективний напрям.

Асоціація «Ягідництво України» почала приймати заявки на участь у 8-му виданні щорічного Каталогу експортерів плодово-ягідної продукції України — The Ukrainian Berry Industry.

Для виробництва натурального яблучного оцту найкраще підходять тверді сорти яблук, зокрема Лігол, Фуджі, Піно та Целеста.

Українські виробники завершили 2025/26 МР із різними результатами залежно від культури.

Бразильські виробники цитрусових тестують автономні системи збирання врожаю за допомогою дронів. Технологію ізраїльської компанії Tevel, яку постачає Dal Tecnologia, вже протягом двох років випробовують у великих апельсинових господарствах країни.

Європейський ринок фруктів та овочів залишається одним із найбільш вимогливих у світі. Для виходу на більш складні канали продажу українським компаніям недостатньо мати лише конкурентну ціну.

Україна майже не представлена на світовому ринку кісточкових культур і програє країнам із розвиненою інфраструктурою.