Про це в інтерв'ю AgroPortal.ua зазначив директор «Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», професор Микола Проданчук.
«Запустити на ринок новий препарат — це дуже велика робота. До впровадження в практику доходить одна із сотень тисяч, а можливо й мільйона молекул, які синтезуються», — говорить Проданчук.
Тим не менш, потужні міжнародні компанії в розвинених державах уже розробили нові формули, випробували їх і пропонують аграріям. Україні недоступні подібні розробки через законодавче блокування — заборону ввозити інноваційні ЗЗР для проведення державних випробовувань.
«Цей факт уже відкинув нас на 5 років назад. Зараз європейські країни починають дослідження, випробування, реєстрацію новітніх препаратів, а ми змушені працювати з тим, що є», — говорить він.
Водночас, Проданчук звертає увагу, що головною причиною отруєння бджіл пестицидами є недостатній рівень комунікації між пасічниками та аграріями. Також серед причин — недотримання регламентів застосування або використання фальсифікованих препаратів.
«Всі проаналізовані випадки масового мору бджіл переважно були пов«язані з недостатньою комунікацією чи відповідальністю учасників процесу, — говорить він. — Потрібно дотримуватися рекомендацій і щодо внесення препарату, і щодо ізоляції бджіл».
Науковий центр має сучасне обладнання та перевіряє зразки бджіл на сліди 164-х пестицидів. Процедура дороговартісна і не завжди по кишені пересічному пасічнику — 6-7 тис. грн.
В закладі пояснюють, що у ціну досліджень включені витрати на підтримку міжнародної акредитації. Її мають на кілька тисяч методик, а результати досліджень держпідприємства визнаються в усьому світі. Проте додають: насправді у більшості ситуацій зрозуміло, хто винен, і чому загинули. Навіть відомі основні препарати, які використовували, а потім знаходили в бджолах через порушення технологій їх внесення.
Тож закликають аграріїв і пасічників бути відповідальними та дотримуватися законодавства.
«Контрабанда, фальсифікація, нелегальний продаж — про це навіть не потрібно згадувати. Це апріорі незаконно», — підсумував Проданчук.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Дефіцит вологи в ґрунті у липні – серпні поточного року дуже змінив плани аграріїв щодо сівби ріпаку озимого. Багато хто з них відмовився від посіву, а ті, хто посіяли станом на третю декаду вересня, отримують сходи або мають строкаті посіви культури.

На дослідних ділянках LNZ Hub 9.0 протягом сезону випробовували різні схеми захисту кукурудзи, соняшнику та сої. Результати польових оглядів показали чисті та вирівняні посіви культур.

Ризикова безпекова ситуація та нестача обігових коштів змушують аграріїв шукати шляхи скорочення виробничих витрат на осінню посівну кампанію 2026 року.

Бактеріальні захворювання можуть суттєво впливати на стан і продуктивність посівів сої. Для надійного захисту цієї культури на ділянках LNZ Hub обрали комбінацію препаратів з лінійки DEFENDA.

Незважаючи на воєнні ризики, низькі ціни на збіжжя та проблеми з експортом, посівна озимих зернових культур під урожай 2027 року триває.

Лускокрилі шкідники — один із викликів для посівів кукурудзи. Тому важливо працювати на випередження, щоб не допустити пошкодження рослин і потенційних втрат урожаю.


