Про це йдеться у зверненні асоціацій до Президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля і міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка.
«З огляду на розгортання в світі пандемії вірусу COVID-19, економіку України очікують непрості часи. Зміна та ускладнення логістичних маршрутів, підвищена волатильність світових ринків і підвищений попит на продукти харчування з огляду на запроваджені по всьому світу карантинні заходи уже починають негативно відображатися на українських компаніях, які працюють в секторі постачання продовольчих товарів», — зазначили в асоціаціях.
Через карантин відбувається закриття деяких підприємств, звільнення працівників чи їхній вихід у позапланові відпустки за свій рахунок. А суттєве зниження платоспроможності населення уже в найближчі тижні відіб»ється на роботі виробників.
«Пекарська та борошномельна галузі у ситуації, що склалася, є одними зі стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки України. Утім, низка факторів ставить під загрозу спроможність наших підприємств виконувати цю соціально важливу і необхідну функцію у цей складний час», — підкреслюють в асоціаціях.
Зокрема, як зазначають «Борошномели України» та Всеукраїнська асоціація пекарів, на сьогодні склалася критична ситуація на внутрішньому ринку зерна. Через зростання попиту на зовнішніх ринках і через сезонні фактори збільшуються ціни на продовольчу пшеницю.
«Приміром, лише за останні десять днів середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400-500 грн/т. Таке здорожчання уже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/т. Оскільки борошно у собівартості хліба складає понад 40%, то й підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом», — пояснюють вони.
Виробники хліба намагаються максимально оптимізувати виробничі процеси, аби зростання не було різким і болісним для споживачів. При цьому підприємства галузі вживають безпрецедентних заходів безпеки на виробництві, аби максимально захистити споживачів і працівників від розповсюдження небезпечного захворювання.
«Крім того, ми повністю і безперебійно забезпечуємо зростання попиту на хліб і хлібобулочні вироби в роздрібній мережі (наразі зафіксовано зростання такого попиту на 30-40% від нормального сезонного рівня, а в деяких точках зростання кратне), аби не дати створити у населення відчуття паніки через відсутність найголовнішого і найнеобхіднішого продукту — хліба.
У обставинах, що склалися, ми звертаємось до вас із проханням допомогти нам зберегти нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби. Одним зі способів це зробити ми бачимо запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів», — підкреслили в асоціаціях.
«Борошномели України» та Всеукраїнська асоціація пекарів розуміють, що такий крок може викликати незадоволення у частини експортерів, тому готові надати детальні пропозиції щодо механізму регулювання цього питання в рамках національного антикризового штабу з протидії пандемії чи на будь-якій іншій оперативній та ефективній платформі для діалогу виробників і влади.
Текст звернення

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 18 вересня складає 4,55 млн т, що на 1,1 млн т, або 20% менше за показник минулого сезону.

Міністерство аграрної політики та продовольства наприкінці липня отримало від експортерів звернення щодо необхідності регулювання мінімальних цін. У серпні уряд знизив їх майже на 30%. Це мало б сприяти дешевшому експорту, однак попри завантажену логістику експортні ціни в серпні залишалися високими і вплинули на рівень вересневих цін.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулася до Президента та прем'єр-міністра України з пропозицією щодо відновлення державних гарантій компенсації шкоди судновласникам задля стабілізації морського експорту.

У Києві відбулася Baking Awards GALA 2026, під час якої вдруге відзначили найсильніші реалізовані проєкти української хлібопекарської галузі. Цього року на премію подали 82 проєкти у шести категоріях — майже у 2,5 раза більше, ніж торік.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Активне надходження фізичної пропозиції соняшнику нового врожаю відбувалось на українському ринку минулого тижня.

ALVIVA GROUP у січні – червні 2026 року збільшила експорт продукції бренду «Київхліб» порівняно з аналогічним періодом минулого року на 33% у грошовому еквіваленті.