Внаслідок заборони на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в 2018 році ВВП України втратив $22,5 млрд, що на 17% вище його фактичного рівня, підрахували в матеріалі для «Економічної правди» представники Київської школи економіки.
Проаналізувавши вплив земельного мораторію, економісти також прийшли до висновку, що цю заборону слід розглядати як «значний структурний перелом», який суттєво вдарив по аграрному сектору країни, зсунувши його на істотно нижчий рівень розвитку. За підрахунками експертів, у минулому році сільське господарство нашої країни могло б згенерувати близько $35,8 млрд доданої вартості замість фактичних $13,3 млрд.
У своєму аналізі економісти намагалися отримати «чистий» вплив мораторію, враховуючи групу чинників, які могли б впливати на продуктивність у секторі. Наприклад, брали до уваги пільгове оподаткування, інтеграцію з СОТ і Євросоюзом, макроекономічну ситуацію, вплив аграрної політики, фінансову кризу 2008 року, анексію Криму та ін.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Оболонська окружна прокуратура міста Києва звернулась до судів з позовами про припинення права власності громадян росії на 6 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 7 га.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти за основу проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації земельних відносин» (№14087).

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.


