«Належна безпека та якість продукції — це вимоги сучасної дійсності, коли будь-що споживача задовольнити не може, бо саме він, споживач, і є регулятором рівня виробництва й попиту на ринку. Тому кожна країна має затверджені стандарти якості та безпеки готової продукції. В Україні сьогодні їх регулює ДСТУ, та оскільки наша країна прагне до євроінтеграції, ми поступово переходимо на європейські стандарти: наприклад, залишкову кількість пестицидів у продукції ми визначаємо відповідно до Регламенту (ЕС) №396/2005», — вважає керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест.
За її словами, «Інститут здоров’я рослин» досліджує продукцію рослинництва, насіння сільськогосподарських культур, зернові та зернобобові культури і продукти їхньої переробки, крупи, плодоовочеву продукцію, продукцію бджільництва, мед, олії на показники безпеки — токсичні елементи, залишкову кількість пестицидів (понад 160 показників), мікотоксини.
«Ми застосовуємо найрізноманітніші методи досліджень — від скринінгу до хроматографії, — пояснює пані Ірина. — Оскільки для деяких продуктів достатньо скринінг-методу, однак, наприклад, якщо ви експортуєте продукцію бджільництва, партнери вимагатимуть уже розширеного дослідження вашої продукції».
Крім того, дослідження продукції проводять за агробіологічними показниками й безпосередньо показниками якості. Так, у зернових, зернобобових культурах, продуктах їхньої переробки, крупах, кормах та комбікормах виявляють вологість, засміченість, білок, інші показники. В овочах, фруктах, плодоовочевій продукції та продуктах їх переробки — сухі речовини та/або вологі, сухі речовини, нерозчинні у воді, тощо; крім того, вчені оцінюють їхній зовнішній вигляд, консистенцію, колір, смак і запах. Ці дослідження визначають якість і придатність продукції до вживання у загальному й убезпечують як виробника, так і споживача від багатьох потенційних ризиків.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Усі потужності для зберігання продукції в Україні знищити неможливо. На це росії знадобиться дуже багато часу.

Уряд спільно з Радою національної безпеки та оборони вживає низку невідкладних заходів, спрямованих на безперебійне забезпечення українців продуктами харчування, ліками й іншими необхідними товарами.

Перебудова логістичних ланцюгів після російських атак по підприємствах, складах і розподільчих центрх збільшує витрати бізнесу.

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.


