Про це розповів керівник експертної групи політики якості директорату сільського розвитку Мінекономрозвитку Олександр Лозовицький під час Медового марафону 2020: «Додана вартість у медовому бізнесі та криза, як час можливостей».
«Основна робота зі створення географічного зазначення на мед базується на виробниках і їхній готовності та бажанні брати в цьому участь. Географічне зазначення є власністю об’єднання виробників, і це відрізняє його від поняття «торгова марка». Всі, хто готовий долучитися та може виконувати ті вимоги, які виписуються в детальних специфікаціях на цю продукцію, можуть долучитися і виробляти свою продукцію, маркуючи знаком географічного зазначення», — говорить Олександр Лозовицький.
Він розповів, що, за його спостереженнями, на український ринок харчових продуктів все більше починає надходити продукції з маркуванням географічного зазначення, що свідчить про те, що це маркування допомагає споживачу зорієнтуватися і розуміти, звідки продукція, і що вона якісна.
«Це дуже гарний інструмент для споживача, адже система географічних зазначень має декілька рівнів контролю. Внутрішній контроль виробника допомагає пасічнику вести облік, контроль за якістю і безпечністю продукції. Другий етап контролю здійснюється представником третьої сторони — органом, який підтверджує, що вироблений продукт відповідає специфікації. Третій етап проходить, коли продукція розміщується на ринку: для захисту виробників продукції з географічним зазначенням здійснюється нагляд за виконанням положень закону про захист споживачів щодо маркування», — розповідає Олександр Лозовицький.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Крафтова виноробня ТМ Vinologist спеціалізується на виробництві авторських вин із локальних сортів винограду Бессарабії. У планах її засновника Михайла Прокопця — популяризувати вина Одещини, отримавши географічне зазначення та об’єднати місцевих виноробів у дієву асоціацію.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.

Повномасштабна війна для багатьох українських бізнесів стала моментом випробування, а для когось — точкою старту. Крафтова дистилярня з Львівщини Lipsha Distillery — серед тих, хто наважився запустити виробництво у 2022 році попри всі ризики. Сьогодні ж команда не лише успішно розвиває виробництво, а й формує власне бачення «українського джину» — із локальними інгредієнтами, чіткою технологією й амбіціями виходу на європейські ринки.