Про це йдеться у відповідному листі, яке опублікував на своїй сторінці у Facebook представник підписантів фермер з Івано-Франківщини Міхаель Дельман.
«Ми, німецькі та інші західно-європейські фермери, які заснували підприємства, зареєстровані в Україні, за законодавством України, займаємось обробітком землі в Україні в більшості уже багато років, усі ми є сімейними господарствами, або належимо до невеликої групи інвесторів, котрі самі управляють своїм господарством, розглянувши і обговоривши порівняльну таблицю, підготовлену до розгляду у другому читанні проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-10 від 10.10.2019), наводимо аргументи в обґрунтування недоцільності прийняття певних положень даного законопроєкту», — йдеться у зверненні.
Іноземні фермери вважають, що внаслідок запропонованих змін вищезазначеного проекту закону у стані конкуренції створюються менш або більш сприятливі умови конкуренції для окремих суб»єктів господарювання, в той час як для інших суб»єктів господарювання ці умови залишаються незмінними. Таким чином, окремі суб»єкти господарювання (в даному випадку юридичні особи України, засновані громадянами України) здобудуть переваги над іншими суб»єктами господарювання (юридичні особи України, засновані іноземцями) не завдяки власним досягненням, а внаслідок дії зовнішніх ринкових факторів, одним з яких є вплив державних органів.
«Основою для наших господарств є орендовані землі. Якщо ринок землі відкриється, то поля будуть купувати інші, можливо конкуруючі господарства, і ми частково, або повністю втратимо засоби для існування. Усі ми роками розбудовували свої господарства та вклали сотні тисяч чи мільйонів євро. Створили багато робочих місць і у більшості випадків ми були єдиними роботодавцями в селі. Багато полів довелося рекультивувати і навіть викорчовувати кущі та дерева. Плоди цієї праці потім пожинатимуть інші», — пояснюють аграрії.
Зазначається, що іноземні інвестори зробили вагомий внесок у перехід на ноу-хау та розвиток сільського господарства України. Успішні інвестори завжди є аргументом для залучення нових інвесторів, котрі вкладатимуть гроші в країну.
«Таке обмеження інтересів буде поганим сигналом для потенційних інвесторів, не лише в сільському господарстві, та дискредитує Україну як об»єкт інвестування.
Нових інвесторів навряд чи можна буде очікувати, оскільки вони будуть побоюватися, що не зможуть гарантувати собі землю в довгострокове користування, оскільки у них не буде шансів придбати її, якщо земля буде виставлена на продаж. Господарства, які вже є в країні, значно обмежать свої інвестиції, бо будуть змушені боятися, що втратять свою землю», — прогнозують підписанти.
Німецькі фермери зазначили, що розділяють побоювання українців відносно негайного відкриття ринку землі для всіх і бачать початковий компроміс щодо дозволу на придбання землі для компаній, які працюють не менше 3-х років в Україні, як прийнятний варіант для усіх учасників ринку та держави.
«Це дало б компаніям можливість продовжувати працювати на тих самих умовах, що й українські колеги. Потенційним новим інвесторам це б слугувало сигналом, що їм не потрібно боятися того, що вони в майбутньому будуть у невигідному становищі», — йдеться в тексті звернення.

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Власниками та керівниками підприємства з виробництва ріпакової та лляної олії Skeby Gårdar, яке розташоване у місті Скебі (Швеція), є сім фермерів із багаторічним досвідом у сільському господарстві та харчовій промисловості. Усі співвласники мають власні ферми або ведуть іншу діяльність паралельно з роботою в Skeby Gårdar.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Велика Британія спрямує £65 млн (~3,94 млрд грн) на підтримку фермерів, які зазнають збитків через посуху та екстремальні погодні умови.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.