Про це йдеться у рішенні відомства.
Як зазначається, документ не може бути погоджений у запропонованій редакції.
«Розробником не обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з огляду на відсутність підтверджень існування проблем, що є порушенням принципу доцільності державної регуляторної політики», — йдеться у документі.
У Держрегуляторній службі зазначають, що досвід деяких країн демонструє можливість експлуатації вагонів 50 років з подальшим продовженням, враховуючи технічний стан.
Також зазначається, що проєкт не враховує масштабів впливу на відповідне бізнес-середовище на усі сфери господарювання, які підпадають під дію наказу.
«Норми, які містяться в проєкті наказу, призведуть до того, що до 2028 р. парк вантажних вагонів може скоротитися на 39% та складатиме приблизно 106 тис. вагонів. Таким чином, буде списано більш ніж 67 тис. вантажних вагонів», — констатують у відомстві.
На заміщення такої кількості необхідно буде витратити понад 93 млн грн. Дана ситуація може спричинити дефіцит вагонів.
При цьому, згідно з документом, до 2028 р. «Укрзалізниця» вимушена буде списати 100% парку зерновозів (понад 11 тис.) та 62% піввагонів. Таким чином кошти, які було б доцільно використати на оновлення інфраструктури та локомотивного парку, мають бути направлені на оновлення парку вантажних вагонів, пояснюють у відомстві.
«Вважаємо, що розробником не дотримані принципи ефективності та збалансованості державної регуляторної політики, оскільки проєкт наказу не дозволяє забезпечити досягнення внаслідок дії регуляторного акту максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб»єктів господарювання, громадян та держави, а також забезпечити у регуляторній діяльності баланс інтересів суб«єктів господарювання, громадян та держави відповідно», — зазначають у Державній регуляторній службі.
Повний текст рішення.
Для довідки: раніше Міністерство інфраструктури оприлюднило на своєму сайті проект наказу про обмеження в Україні терміну експлуатації вантажних вагонів. Бізнес розкритикував списання вагонів за віком, а не за технічним станом.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

На початку жовтня середньодобова передача зернових вагонів через західні залізничні прикордонні переходи України зросла на 56 одиниць порівняно з вереснем. Найбільше вагонів прямує до Польщі.

Україна та Румунія домовилися зберегти щодобову передачу шести пар поїздів до порту Констанца. Для збільшення перевезень до 10 пар румунська сторона пришвидшить ремонт залізничної та припортової інфраструктури.

Залізничні перевезення зернових вантажів на 29 вересня склали 1,371 млн т, це на 15,9% більше, ніж за аналогічний період серпня та на 36% менше показника вересня минулого року.

Усі без винятку альтернативні маршрути агроекспорту подорожчали за останній час у діапазоні від 30% до понад 150-220%. Найшвидше і найсильніше зростання — у річковому та морському фрахті.

Україна за перші 15 днів вересня збільшила обсяги передачі зернових вантажів залізницею через усі прикордонні переходи.

Повноцінної альтернативи морським шляхам через порти Великої Одеси для забезпечення експортного потенціалу України наразі немає. Водночас держава працює над створенням умов для розвитку приватного флоту та безпечної роботи бізнесу.

Дочірня компанія АТ «Укрзалізниця» — UZ Cargo Poland — реалізувала передачу рекордного вантажного поїзда через прикордонний перехід із Польщею.

Порти Великої Одеси продовжують працювати попри зменшення заходів суден. Водночас Україна обговорює з Румунією можливість збільшення спроможності дунайських портів.

Ворог цієї ночі знову атакував логістичну інфраструктуру України — під ударом опинилася залізниця та портові об’єкти.