Про це зазначила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, говориться у повідомленні Мінагропроду.
«В п'ятірку ключових експортних позицій до ЄС за вказаний період увійшли: зернові — $1,2 млрд, олія — $702,5 млн, насіння олійних — $581,4 млн, залишки і відходи харчової промисловості — $312,8 млн, м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці — $169,8 млн та інші товари», — відмітила Ольга Трофімцева.
Вона додала, що у ТОП-5 країн з найбільшою часткою у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС входять: Нідерланди — 15,2%, Польща — 14,3%, Італія — 12,6%, Іспанія — 12%, Німеччина — 11,5%.
Багато з українських продуктів продемонстрували значне зростання вартості експорту до країн ЄС. Зокрема:
- насіння свиріпи або ріпаку — на $164,1 млн (або відбулось збільшення на 73,1%);
- горіхи — на $16,5 млн (на 75,6%);
- овочі бобові сушені — на $16,1 млн (в 3,6 рази);
- плоди та горіхи сирі, варені або морожені — на $14,1 млн (на 41,1%);
- кондитерські вироби з цукру — на $11,9 млн (на 73,9%);
- соя — на $11,7 млн (на 7,5%);
- шоколад та інші продукти з вмістом какао — на $10,8 млн (на 68%);
- яйця птиці без шкаралупи та яєчні жовтки — на $8,5 млн (в 19,9 раз);
- соки — на $8,2 млн (на 33,5%) та інші товари.
«За вказаний період імпорт аграрної та харчової продукції з країн ЄС до України збільшився на $336,2 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року та склав $1,7 млрд. Найбільше ми імпортували продукти для годівлі тварин, тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, кукурудзу, алкогольну продукцію та різні інші харчові товари. Зростання обсягів двосторонньої торгівлі в агро- та харчовій сфері між Україною та ЄС вкотре доводить, що Угода про ПВЗВТ успішно працює», — резюмувала Ольга Трофімцева.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Європейський Союз від сьогодні, 3 вересня, призупиняє імпорт м'яса з Бразилії, яка не змогла підтвердити дотримання норм щодо використання антибіотиків.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Експортна стратегія України до 2030 року передбачає збільшення експорту товарів і послуг до $85 млрд, підвищення його частки у ВВП до 33%, нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю та скорочення залежності від сировинної моделі економіки.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.