Про це заявив радник проєктів аграрного розвитку USAID Микола Волков під час онлайн-форуму щодо банківського фінансування купівлі землі.
«Інструменти кредитування, які існують сьогодні, не можуть використовуватись для кредитування купівлі землі. Економічна доцільність фінансування окремої ділянки є можливим лише з використанням інструментів, які коштують значно дешевше ніж ті бізнес-процеси, які наразі існують. Відповідно, автоматизація процесів перевірки та фінансування саме ділянок, які є безризиковими, на першому етапі, стануть рушійною силою ринку землі», — зазначає Микола Волков.
Він звертає увагу, що 1 пай — це 2 га землі і середня сума кредиту під забезпечення складатиме близько 50 тис грн. Використовуючи старі банківські процеси, таке кредитування банкам не буде цікавим, оскільки собівартість такого процесу може перевищити суму відсоткових платежів.
«Хоча варто відмітити, що клієнт буде виплачувати кредит на купівлю землі в першу чергу, тому що це — основний актив, який йому приносить гроші. Відповідно, проблемних кредитів на купівлю земельних ділянок, за умови їх безризиковості, не повинно бути», — вважає Микола Волков.
На його думку ринок фінансування зміниться в бік залучення використання ІТ-рішень та нових бізнес-моделей.
«Банк який буде зручнішим та швидшим забере собі в клієнти найкращих аграріїв, а фінансові установи, де процеси не будуть адаптовані для швидкого прийняття рішень — просто втратять клієнтів», — вважає Микола Волков.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Kernel («Кернел») спільно із We build Ukraine та «Зміст.Центр аналізу політики» запустили першу в Україні Школу публічно-приватного партнерства (ППП) для громад.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

375 агропідприємств Чернігівщини поточного року отримали кредити на загальну суму 5,6 млрд грн.

Представники мікро-, малого та середнього бізнесу за минулий тиждень у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» отримали 772 пільгові кредити на загальну суму 2,6 млрд грн.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

OTP Bank розширює можливості фінансування малих і середніх агровиробників у межах партнерських програм із провідними виробниками та дистриб'юторами товарно-матеріальних ресурсів (ТМР). Завдяки цьому аграрії можуть придбати ресурси для осінньої посівної кампанії на умовах від 0,01% річних строком до 12 місяців.

Наразі фінансування малого та середнього агробізнесу складається з трьох джерел: банківське, зокрема програма «5-7-9%», товарне — коли товарні кредитори надають відтермінування оплати за отриманий товар, та лізинг. Фактично жодна з цих програм не сфокусована на придбання інновацій, які спрощують поточні процеси у виробництві.

Впровадження інноваційних технологій середніми та малими агровиробниками значною мірою залежить від наявності у них вільних коштів або ж доступності фінансування ззовні. На ринку діють програми кредитування, але при цьому цільового фінансування саме під купівлю і впровадження інноваційних рішень аграріями — немає.