Про це йдеться у повідомленні Київської школи економіки.
Автор дослідження професор Київської школи економіки Олег Нів»євський наводить три ключові проблеми із запровадженням мінімального податку з кожного гектара.
«По-перше, має місце викривлення мотиваційної частини. Начебто, основна причина запровадження мінімального податку, — вирівнювання податкового навантаження між «тіньовиками» та «чесними». Насправді, і це підтверджують більш детальні модельні розрахунки податкового навантаження для різних виробників, «тіньовики» сплачують принаймні не менше податків, ніж «чесні» виробники», — наголосив Олег Нів»євський.
Друга проблема — фактично, запроваджується податок на бідних, адже він створює більше навантаження для бідніших агровиробників. Для самозайнятих одноосібників, яких налічується мільйони і які виробляють більше 40% валового аграрного випуску, 1400 грн/га — це значний додатковий податковий тягар. Оціночно, це становитиме від 3 до 19% сукупного річного доходу для цільової групи сільських домогосподарств, в залежності від рівня доходу.
Третя проблема полягає у тому, що мінімальний податок — боротьба із наслідками, а не з причиною.
«Тіньовий ринок — комплексна проблема, яка вимагає ретельного вивчення і «махання фіскальною шашкою» — це боротьба із наслідками, а не з причинами», — зауважив Олег Нів»євський.
За результатами аналізу для економіки України можна прогнозувати наступні наслідки:
одноосібники втратять (а сільгоспвиробники отримають) від 2,2 до 4,6 млн га земель;
зменшення вартості землі (менший попит);
економічні втрати одноосібників — $424-600 млн;
економічні втрати землевласників — $452-1056 млн;
економічна вигода (додаткові доходи) сільгоспвиробників — $273-654 млн;
додаткові доходи місцевих бюджетів — $598-726 млн.
«Сукупний ефект на економіку може скласти втрати на рівні $60-123 млн», — йдеться у повідомленні.
Київська школа економіки рекомендує в роботі над детінізацією аграрного сектору відмовитись від ідеї мінімального податку з кожного гектару, а натомість зосередитись на комплексному підході. Зокрема: скасувати 7-го мінімального терміну оренди сільгоспземель; інвентаризувати/зареєструвати державні землі; передати землі з державної в комунальну власність громад (ЗП №2194); внести зміни до податкового законодавства; спростити режим ПДВ/податку на доходи для дрібних виробників/фізосіб; реформувати єдиний податок 4ої групи; запровадити Державний аграрний реєстр (ЗП №3295); покращити доступ до фінансування для дрібних господарств (ЗП №3205); реформувати держпідтримку з метою перенаправлення її на потреби дрібних виробників; вивчити роботу закупівельників та постачальників із метою зменшення тіньових операцій.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Понад 15 млн грн несплачених податків додатково було сплачено до державного бюджету після викриття на Буковині схеми штучного дроблення бізнесу.

Сімейні фермерські господарства, які через заборгованість тимчасово втратили право на державну доплату до ЄСВ, зможуть поновити її після погашення боргу за визначеною процедурою.

Кількість судових справ за позовами до податківців цього року скоротилася майже на 20% — до понад 49 тис. проти 61 тис. торік. Водночас кількість нових спорів зменшилася більш ніж на 30%.

Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, так званий «Клуб білого бізнесу», станом на серпень 2026 року налічує 9 706 учасників.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Київській області викрили масштабний конвертаційний центр, через який здійснювали тіньові розрахунки в аграрній сфері.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№7577).

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення» (№14237).

Верховна Рада України сьогодні, 4 листопада, схвалила в першому читанні законопроєкти про компенсацію капітальних інвестицій через податки (№13414 та №13415).