Так, 21 листопада Уряд схвалив відповідні зміни до Постанови КМУ №1120. На це рішення агрохімічний бізнес чекав майже 4 роки, говориться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).
«До 2013 року механізм Базельської конвенції в Україні частково працював і бізнес міг вивозити непридатні відходи закордон для утилізації. Однак, його було призупинено. На сьогодні виникла ситуація, коли у нас взагалі відсутні підприємства, які б могли здійснювати безпечну утилізацію цієї категорії відходів. І їх накопичували, а то й гірше — бездумно захоронювали», — наголосив координатор Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий.
Він зазначив, що така ситуація погіршувала стан довкілля. До того, подібна утилізація — дуже складна та інвестиційно затратна технологія. Відповідні пічки для переробки коштують десятки мільйонів гривень
Так, в Україні ще з часів колишнього СРСР накопичилося понад 8,5 тис. тонн непридатних для використання та заборонених до застосування пестицидів, додають в ЄБА.
«Навіть в країнах ЄС існує лише декілька заводів, які можуть утилізувати такий вид небезпечних відходів. Тож, фактично, єдино можливим виходом із ситуації є використання механізму Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням. ак, відповідно до Конвенції, у випадку відсутності або недостатності потужностей всередині країни, відповідні урядові установи (у нашому випадку Мінприроди) надавати згоду на транскордонне перевезення непридатних пестицидів для їхньої належної утилізації в країну, яка має відповідні технології», — пояснили в асоціації.
Міжнародна агрохімічна бізнес-спільнота вітає прийняття необхідних змін до законодавства, які відкривають можливості для екологічно безпечної утилізації непридатних пестицидів. В ЄБА сподіваються на якнайскорішу видачу згоди на транскордонне перевезення непридатних пестицидів.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Чергування спеки та періодів помірних температур, локально — зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, варто доповнювати робочі розчини ад’ювантами, щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) очікує від оновленого складу Кабінету Міністрів системного діалогу, прогнозованості регуляторних змін, продовження курсу на євроінтеграцію та забезпечення верховенства права.

Науково-експертна рада при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України рекомендувала до державної реєстраці понад 100 пестицидів і агрохімікатів.

Україна рухається шляхом європейської інтеграції, гармонізуючи своє законодавство з нормами ЄС. Для ринку ветеринарних лікарських засобів це мало б означати сучасне регулювання, передбачувані правила та сприятливі умови для залучення інвестицій і впровадження інновацій. Утім, окремі положення нового законодавства можуть мати протилежний ефект, створюючи додаткові регуляторні бар'єри для міжнародних виробників та ускладнюючи доступ якісних ветеринарних препаратів до українського ринку.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.