Як говориться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації, це зобов'язання поширюється й на необхідність наносити латиницею одиниці вимірювання на продукцію та, наприклад, замість скорочень «Кг», «С», «В» використовувати «Kg», «S», «V» для зазначення кілограмів, секунд або вольт.
«Це здійснюється з метою усунення технічних бар'єрів в торгівлі, аби товари, які виробляються в Україні, могли вільно потрапляти на ринок ЄС і навпаки. Ще в 2015 році Міністерством економіки було прийнято відповідний наказ №914, і деякі компанії та індустрії не мали проблем з його виконанням — наприклад, виробники техніки та електроніки. Інші — були вимушені звертатись за додатковими роз'ясненнями та пропонувати зміни до профільного законодавства», — пояснили в асоціації.
Наразі наказ передбачає можливість добровільно поруч із одиницями вимірювання (нанесеними латиницею) наводити їх переклад українською мовою. У той же час, ряд індустрій наразі не можуть виконувати вимоги цього наказу, оскільки в їхньому спеціальному законодавстві передбачено, що все маркування має здійснюватися виключно українською мовою. Відтак колізія продовжує існувати. Наприклад, виробники ветеринарних препаратів, агрохімічних засобів та інші мають складнощі із застосуванням відповідних правил, підкреслюють в ЄБА.
«Деякі індустрії наполягали на необхідності виконання вимог цього наказу щодо застосування маркування виключно латиницею, деякі просили виправити неузгодженості в законодавстві або дозволити їм маркувати продукцію у відповідності до вимог лише їх галузевого законодавства, тобто, українською. За 4 роки до наказу №914 декілька разів вносили невеликі зміни. Але, на жаль, системного рішення, яке б, з одного боку, відповідало євроінтеграційним прагненням України, а з іншого боку, вирішувало проблему неузгодженості даного наказу з іншими законодавчими актами, так і не прийнято», — уточнили експерти.
На сьогодні, згідно з чинною редакцією, уся продукція, яка буде розміщена на ринку України після 1 січня 2021 року, має обов'язково бути маркована латиницею та може додатково мати маркування, нанесене кирилицею. Однак таке рішення вдовольняє не всі індустрії, додають в ЄБА.
Водночас, нещодавно Міністерством економіки було опубліковано проєкт змін до наказу №914, які у разі їх прийняття ще більше погіршать ситуацію. Зокрема, нова запропонована редакція передбачає, що абсолютно вся продукція повинна мати маркування одиниць вимірювання — і латиницею, і кирилицею.
«Запропонована редакція не лише не вирішує існуючі законодавчі неузгодженості для ряду індустрій (до прикладу, сфери агрохімії, ветеринарних препаратів тощо), але й суттєво погіршує умови ведення бізнесу для тих індустрій і компаній, які вже змогли виконати вимоги, передбачені чинною редакцією наказу №914, та наносять маркування виключно латиницею», — вважають в ЄБА.
Особливо критичним питання є для компаній, які виробляють невеликі вироби, наприклад, навушники, флешки, камери, мобільні телефони та іншу невелику електроніку тощо. Адже на таких виробах часто фізично неможливо нанести маркування та позначки декількома мовами. Таку вимогу часто можна виконати лише шляхом створення окремої виробничої лінії для товарів, призначених для українського ринку. А це, в свою чергу, призвело б до зростання собівартості таких товарів для українського споживача та до скорочення асортименту товарів, який легально постачається в Україну, вважають в асоціації.
Тому Європейська Бізнес Асоціація не підтримує запропонований проєкт наказу як такий, що погіршує умови ведення бізнесу в Україні. Адже його прийняття не нівелює ризиків для бізнес-діяльності. Водночас бізнес-спільнота готова до діалогу задля обговорення специфіки застосування правил маркування в різних індустріях з метою напрацювання максимально збалансованого рішення, яке, з одного боку, не стоятиме на заваді євроінтеграційним прагненням України, а з іншого — не ускладнюватиме умови ведення бізнесу в Україні.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Кабінет Міністрів України відтермінував до 1 квітня 2027 року відновлення повних вимог до маркування харчових продуктів і кормів.

Уряд розробляє механізм формування спеціального фонду для компенсації збитків бізнесу із цільовим обсягом близько $3-4 млрд.

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.

Кабінет Міністрів України затвердив оновлені форми документів для імпорту живих тварин, харчових продуктів і кормів.

Кабінет Міністрів України розширив наявну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив механізми отримання компенсацій.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Крафтовий виробник оригінальної аджики в Київській області планує фасувати продукцію не лише в скляні банки по 100 мл, а й у стіки. Таким чином можна охопити більшу кількість споживачів зручним форматом продукції.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Регламент про паковання та відходи паковання (PPWR) набуває чинності 12 серпня 2026 року на всій території Європейського Союзу.

В Україні продовжує працювати проєкт «Агро Варта» — система безоплатного збору, транспортування та рециклінгу пластикової тари з-під засобів захисту рослин (ЗЗР).