При цьому 23% опитаних вважають, що варто все ж залишити чинні обмеження у повному обсязі, йдеться у повідомленні
Загалом, 50% опитаних членів ЄБА вважають запроваджені заходи обґрунтованими, зважаючи на ситуацію, ще 36% вважають їх жорсткими, 7% — м«якими та ще 7% вважають, що їх можна було б посилити.
Також опитування показало, що 83% підприємств на сьогодні працюють дистанційно. Аби втриматися на плаву у цей непростий період, 20% були змушені скоротити заробітну плату, 15% відправили працівників у оплачувану відпустку, а 4% скоротили штат працівників. Водночас кожна четверта компанія шукає нові можливості для розвитку у даній ситуації, а ще 8% не відчули впливу.
«Ми бачимо, що бізнес швидко адаптується до нових реалій та робить все, аби підтримати своїх співробітників. Проте результати опитування демонструють, що в деяких компаніях вже закінчується «запас міцності», і тривалого карантину вони можуть просто не витримати. Сподіваємося, що влада почує і підтримає бажання як бізнесу, так і індивідуальних працівників відновлювати роботу та запустить процес виходу з жорсткого карантину незабаром», — коментує виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев«янко.
В рамках опитування ЄБА також поцікавилася у респондентів, чи готові вони особисто відновлювати роботу вже зараз. Виявилося, що більшість, а саме 59% готові вже зараз відновлювати роботу з урахуванням всіх правил індивідуального захисту. При цьому 41% все ж хотіли б працювати дистанційно, навіть якщо це передбачатиме зниження доходу.
«ТОП-3 необхідних рішення в поточній ситуації, на думку бізнесменів, — це покращення системи діагностики вірусу, забезпечення країни тестами в достатній кількості; встановлення чітких правил карантину та контроль за їх виконанням; зниження податкового навантаження на фонд оплати праці», — додали в ЄБА.
Також бізнес вважає доречним компенсацію частини заробітної плати працівникам підприємств, які були вимушені піти на карантин; відновлення регулярного руху громадського транспорту; скасування оподаткування депозитів як для фізичних, так і для юридичних осіб; відміну стану надзвичайної ситуації.
Крім того, в ЄБА підкреслюють, що станом на 7 квітня, компанії повідомляють про такі фінансові наслідки обмежувальних заходів для їхнього бізнесу: 70% опитаних зазнали до 50% втрат від доходів: 18% повідомляють про 50-75% втрат від доходів; збільшення доходів спостерігається у 10%; 2% розглядають варіант закриття.
Опитування проводилось у період з 31 березня до 7 квітня 2020 року. У ньому взяли участь 122 учасники — представники членських компаній Європейської Бізнес Асоціації.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Німецькі свинарські господарства продають свиней за ціною, яка не покриває витрат на виробництво.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликає якнайшвидше затвердити порядок оновлення реєстраційних досьє на ветеринарні препарати, зареєстровані в Україні за попереднім законодавством.


Український бізнес стурбований поширеною в публічному просторі інформацією щодо можливих змін до чинного порядку бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств.

9 706 бізнесів наразі входять до Клубу білого бізнесу Державної податкової служби.

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.