Про це йдеться у повідомленні УКАБ.
У зверненні зазначається, що у зв«язку з прийняттям Постанови КМУ №1177, було введено обов'язкове отримання карантинних сертифікатів на насіння для цілей контролю за його переміщенням територією України. Це стосується насіння, яке вивозиться з карантинної зони та транспортування імпортованого насіння (яке зберігалося, перепаковувалося, розділялося на частини, змішувалося з іншими вантажами).
Проте, дані сертифікати передбачають для виробників і дистриб«юторів насіння додаткові витрати коштів і більшого залучення персоналу. Прямі витрати оцінюються орієнтовно в 30 млн грн, а непрямі — 50 млн грн.
В УКАБ навели приклад, що отримання карантинного сертифікату на партію з насінням кукурудзи (машина — 20 тонн) — це 1177 грн прямих витрат за саму послугу, огляд транспортного засобу, огляд та інспектування за 1 тонну та відбір зразка для лабораторного аналізу. При цьому, в середньому партія переміщується від 2 до 5 разів, і в різний час (логістика від митниці, центрального складу, між регіональними підрозділами), що передбачає отримання відповідної кількості сертифікатів. І це без врахування непрямих витрат — на доставку зразків насіння, витрати часу і додаткове залучення співробітників, пальне тощо.
«Хочемо зазначити, що на даний момент, найбільше складнощів і адміністративного навантаження зазнають імпортери насіння та їхні дистриб'ютори. При цьому, для введення в обіг на території України імпортованого насіння передбачається отримання висновку фітосанітарної експертизи (аналізів), який надається за результатами аналізу щодо наявності шкідливих організмів. Тобто, існує вхідний контроль для введення в обіг насіння на територію України», — коментує координатор комітетів УКАБ Олег Нестеров.
УКАБ пропонує впровадити систему звітування, при якій виробник чи дистриб'ютор насіння будуть надавати зведену інформацію про відвантажене насіння, замість отримання карантинних сертифікатів, аби держава могла контролювати і розуміти куди відправлено насіння.
«Бізнес усвідомлює необхідність моніторингу зі сторони держави, особливо при транспортуванні насіння з карантинних зон, у зв'язку з чим і пропонується такий механізм, аби контролюючі органи знали куди, яке і скільки насіння було відвантажено. Це зніме адміністративне і фінансове навантаження з бізнесу, і дасть змогу «розвантажити» роботу спеціалістів контролюючих органів, особливо в активний період, або направити їх на виконання інших завдань», — зазначив Олег Нестеров.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Українські аграрії станом на 28 вересня 2026 року зібрали основні сільгоспкультури з 10,68 млн га, що складає 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн т.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Рік тому компанії LNZ Group та «Сингента» анонсували початок розширеної співпраці щодо надання права українській компанії ексклюзивного виробництва насіння гібрида соняшнику НК Конді. Цього року ця співпраця розширилася і в сегменті кукурудзи.

На сезон 2027/28 насіння соняшнику гібрида НК Конді селекції компанії Syngenta аграрії можуть придбати у LNZ Group. Саме ця компанія отримала ексклюзивні права на вирощування та реалізацію цього гібрида на українському ринку.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.