Про це повідомляють в Центральноукраїнському національному технічному університеті (ЦНТУ).
«Щоб стати фахівцем у будь-який галузі, потрібен практичний досвід. Це аксіома. Агрономи, екологи — люди, безпосередньо пов«язані з практичною діяльністю. Саме тому ми вирішили, що потрібно створити лабораторію, яка не втратить своєї актуальності й за 5-10 років. Зараз найбільш прогресивними є купольні теплиці. Тут можна суміщати ґрунтове та гідропонне вирощування», — говорить старший викладач кафедри загального землеробства ЦНТУ, кандидат сільськогосподарських наук Микола Ковальов.
Геодезичний купол має багато переваг у порівнянні з теплицями класичних форм. На купол припадає менше вітрове та снігове навантаження, а ще — він забезпечує приблизно однакове освітлення протягом усього дня, незалежно від кута сонця на небосхилі.
«Звичайно, ідеальне місце для купольної теплиці — дах будівлі кафедри, — зазначає Микола Ковальов. — Але у такому випадку технічно виникли б проблеми із доступом до лабораторії. Тому ми вибрали потрібне місце, вимірявши за допомогою люксметру точку із найкращим освітленням. Розрахували теплове навантаження (об»єм куполу, який ми могли б обігріти нашим тепловим вентилятором) та вирахували розміри теплиці».
В теплиці-лабораторії студенти кафедри загального землеробства ЦНТУ проводять практичні зайняття в межах курсу «Загальне овочівництво» та здійснюють дослідження за своїми науковими та магістерськими роботами. Зокрема, обладнання купольної теплиці дозволяє вирощувати за технологією гідропоніки рослини від саджанця до плодоносної культури. Крім цього, студенти вчаться робити щеплення та схрещувати рослини.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Тепличним господарствам у нідерландському регіоні Вестланд уперше заборонили використовувати воду з каналів для зрошення через сильну посуху.

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Держава поточного року передбачила на розвиток садівництва та тепличного господарства 440 млн грн грантової підтримки, з яких уже використано близько 250 млн грн (або 57%).

Витрати на енергію сьогодні перевищують сукупні витрати на робочу силу, матеріали та логістику. Затрати на електроенергію зросли до 60-75%, що є надкритичним для частки енерговитрат у собівартості.

Ключові обмеження тепличного сектору в Україні — зростання енергоємності виробництва, брак кадрів, збільшення логістичних витрат, імпорт із Туреччини.

Департамент агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА проводить анкетування підприємств агропромислового комплексу та харчової промисловості щодо потреби у кадрах.

Агропромхолдинг «Астарта-Київ» та Державна служба зайнятості оголошують набір учасників 50+ на проєкт «Тиждень дорослого стажера». Це можливість для тих, хто хоче повернутися до активної професійної діяльності.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) запускають новий формат взаємодії між державою, освітою та наукою для підготовки фахівців до міжнародних проєктів.

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) за підтримки Уряду Нідерландів запускають короткострокову програму підготовки технічних спеціалістів для аграрного сектору — «Агрокебети Fast Track».