Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — торговий представник Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, причинами скорочення є зменшення фізичних обсягів експорту кукурузи, пшениці, сої і шроту.
«Експорт кукурудзи склав $403,5 млн проти $741,86 млн у січні минулого року. Тобто на $338,33 млн або 45,61% менше. Експорт пшениці склав $123,6 млн проти $178,87 млн у січні 2020 р. — на $55,28 млн або 30,9% менше. Експорт сої $50,71 млн проти $112,02 у січні минулого року — менше на $61,31 млн або 50,71%. Експорт шроту склав $118,53 млн проти $179,39 млн у січні рік тому — менше на $60,86 млн або ж 33,93%», — розповів посадовець.
Сповільнення аграрних товарів у порівнянні з груднем місяцем ще більше: зернові — на $321 млн, соя/ріпак (12 група) — $143 млн, шрот — $81 млн, додав Качка.
«У цей рік ці тенденції є добрими з огляду на внутрішню продовольчу безпеку і дотримання балансів споживання», — підкреслив він.
У порівнянні з груднем сповільнилася також олія на $87 млн. Хоча показник січень до січня — $513 млн або +12,65%.
«В інших аграрних групах також цікаві тенденції. Наприклад у порівнянні січень до січня експорт яєць скоротився до $4,18 млн з $10,61 млн у січні минулого року, а експорт молока навпаки трошки збільшився — до $4,21 млн з $3,69 млн. А експорт меду взагалі майже подвоївся — $10,59 млн проти $5,55 минулого року», — уточнив Тарас Качка.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан закликав українських підприємців використовувати молдовську залізницю для експорту товарів до Румунії.

Суднам, які перевозять рослинну олію, вже почали надавати пріоритет у Сулінському каналі.

Україна з початку 2026 року погодила доступ своєї агропродукції за 29 новими експортними напрямками у 13 країнах і Європейському Союзі.

Торговельна угода між Україною та Норвегією, підписана 2025 року, має набути чинності 2027 року. Оновлений документ має пройти ратифікацію в країнах-учасницях — Ісландії, Ліхтенштейні, Швейцарії. Сьогодні діє угода, яка дає можливість Україні експортувати до Норвегії всю ту продукцію, яка постачається до ЄС.

Площі під органічними культурами в Україні сьогодні займають приблизно 1,7%, до 2030 року є ціль досягти 3% таких земель. Певне зростання спостерігається, хоча Україна втратила значну кількість гектарів через війну.

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.