Про це повідомив президент УКАБ, генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса на своїй сторінці у Facebook.
«Земельна реформа не має проводитись лише заради реформування. Земельна реформа може і повинна стати інструментом досягнення основних агрополітичних цілей у контексті орієнтації на збільшення експорту, підвищення продуктивності та ефективності ведення бізнесу», — вважає він.
Як зазначив президент УКАБ, мало хто пам'ятає, що у 2003 році Україна імпортувала пшеницю, у 2007 році була заборона на експорт зерна, а у 2013 році були введені спеціальні квоти.
«Сьогодні аграрний сектор продовжує зростати, незважаючи на скрутну ситуацію в економіці країни, а Україна є одним із глобальних гравців на світовому аграрному ринку», — підкреслив Алекс Ліссітса.
Говорячи мовою цифр: експорт з 2009 року зріс з $9,5 млрд до $18,6 млрд у 2018 році; кількість країн, куди експортувалась продукція за останні 10 років, зросла з 149 до 185, а валове виробництво зернових і олійних збільшилося на 60% — до 91,5 млн т.
«Земельна реформа має сприяти збереженню цих позицій та залученню додаткових інвестицій в агросектор України», — сказав Алекс Ліссітса, зазначивши, що УКАБ налаштований до максимально конструктивного діалогу на благо розвитку українського агросектору.
В УКАБ підкреслюють, що члени асоціації готові максимально сприяти команді Офісу Президента, Кабінету Міністрів України, профільного комітету Верховної Ради України з наданням фахової підтримки, необхідних даних, консультацій, застережень, рекомендацій, що необхідні для реформування галузі та побудови моделі ринку землі, яка максимально сприятиме не лише залученню інвестицій, але й розвитку сільськогосподарського виробництва іноземними та вітчизняними виробниками.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.