Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
«У низці випадків цю вимогу виконати неможливо, тому на сьогодні в Україні вже обмежений розвиток інноваційних препаратів засобів захисту рослин, які ще не мають або не можуть мати реєстрації в країні виробництва. Отже можна констатувати, що українські аграрії отримають сучасні препарати ЗЗР із затримкою в 5 років (лише після реєстрації в країні виробництва в Україні можуть початись державні випробовування препарату, що передують його реєстрації) або ж не отримає взагалі, що вже призвело до зменшення темпів зростання врожайності в порівнянні з країнами-конкурентами (а отже зниження конкурентоспроможності вітчизняної сільгосппродукції) та зниження «екологічної планки», — пояснюють експерти.
Як зазначається, масштаби втрат — як сільськогосподарських, так і екологічних будуть дедалі зростати, оскільки затримка із реєстрацією засобу захисту рослин на 4-5 років впливає на продуктивність кожного року та нівелює перспективи України отримати препарати нового покоління, з потужним профілем безпечності та набагато меншими нормами внесення.
В УКАБ підкреслюють, що змінити ситуацію може проект закону про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України (№2289 від 18.10.2019 р.), що має на меті зняти цей бар`єр та дозволити ввезення зразків інноваційних ЗЗР для проведення державних випробувань та наукових досліджень у науково-обґрунтованих обсягах, що здійснюється відповідно до планів державних випробувань і наукових досліджень за дозволом Мінекоенерго під додатковим контролем Державної митної служби, МОЗ та Державної екологічної інспекції.
«Запропоновані зміни у проекті закону №2289 забезпечать не тільки підвищення продуктивності сільського господарства, а й суттєве покращення екологічної ситуації Адже інноваційні ЗЗР є максимально безпечними для довкілля (вони міцно тримаються на рослині навіть в умовах дощу та вітру), мають набагато ефективнішу цільову дію на об»єкти порівняно з наявними препаратами старого покоління, тобто можуть значно підвищити врожайність, при цьому зменшуючи кількість обробок культури», — пояснюють в УКАБ.
Крім того, знадобляться значно менші дози препарату, що вноситься для захисту культур — а отже значно знизиться навантаження на довкілля, підвищиться врожайність культур й на додаток знизяться витрати аграрія на захист врожаю, а відтак — й зменшиться кінцева вартість сільськогосподарської продукції для споживача
«Враховуючи нинішню ситуацію з погодними умовами (посуха, різка зміна температур та приморозки в травні місяці), це призведе до зниження врожайності та збільшення шкідників й хвороб рослин і появи нових, тому аграрії потребують сучасних засобів захисту рослин, які будуть максимально ефективними, зможуть боротися з сучасними викликами, а найважливіше — будуть безпечними для навколишнього середовища, в тому числі, для бджіл», — зазначає координатор комітету захисту рослин УКАБ Ольга Кухар.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Озимим культурам восени дошкуляє широкий спектр шкідників. Вони «супроводжують» рослини від посіву й аж до входу в перезимівлю.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок проведення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин (ЗЗР). Документ встановлює єдині правила перевірки технічного стану такого обладнання.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Продуктивний гібрид, надійний захист і збалансоване живлення — лише частина передумов для вдалої перезимівлі ріпаку озимого. Не менш важливим є формування в осінній період відповідної архітектоніки рослини.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Попри досить строкаті результати врожайності у 2026 році, ріпак озимий лишається фокусною культурою під урожай 2027 року. Незважаючи на складні погодні умови, ріпакова посівна триває, хоч і відбувається досить нерівномірно.