Про це повідомляє прес-служба ВНАУ.
«Наш проект спрямований на мінімізацію питомих витрат енергії при реалізації процесу подрібнення. Крім цього, наприклад, подрібнені на такому млині лікарські засоби засвоюються організмом не за кілька годин, як при звичайному подрібненні, а максимум за годину», — розповідає проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ВНАУ Інна Гончарук.
За її словами, у травні 2018 року команда стартаперів перемогла на Всеукраїнському фестивалі інновацій та завоювала приз глядацьких симпатій. І тепер вінницькі науковці представлятимуть свій проект на International Startup University Battle у м. Копенгаген (Данія).
«International Startup University Battle для нас — це пошук іноземних інвесторів та нові можливості. Відчуваємо відповідальність перед колегами та організаторами за майбутнє нашого проекту та України. Сподіваємось, що майбутні наукові здобутки ВНАУ будуть гідним внеском у соціально-економічний розвиток України», — констатує Інна Гончарук.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Технічний парк ТОВ «Мрія», що на Київщині, може забезпечити тисячі гектарів, хоча в обробітку підприємства всього 300 га. Завдяки тому, що техніка широкозахватна, за 3-5 днів справляються з усіма агроопераціями в полі.

В Австралії розробляють портативний прилад SMART Melon, який визначає стиглість кавуна без розрізання плоду. Технологія використовує акустичну реакцію кавуна, а вимірювання займає кілька секунд.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG) шукає стартапи, які бажають розвивати та випробовувати свої інновації у комерційному господарстві й впроваджувати їх у практику через мережу DLG. Найперспективніші концепції будуть представлені на світовій виставці EuroTier 2026, яка відбудеться з 10 по 13 листопада в Ганновері, Німеччина.

Світовий агротехнологічний сектор у 2025 році остаточно вийшов за межі точкових інновацій і перейшов до створення системних рішень від «програмованих» культур і біологічного захисту до цифрових маркетплейсів і роботизованого тваринництва. У центрі уваги — стартапи, які не просто експериментують із технологіями, а вже вирішують конкретні виробничі проблеми.