Про це йшла мова в Києво-Могилянській Бізнес школі у ході першого воркшопу, присвяченого створенню закупівельної групи.
За основу української версії майданчика взято вже працюючу систему Horeca GGZ, а фірмою-оператором платформи закупівель стане Hinode.
Наразі вже створено групу з тестування для адаптації польської моделі до українських реалії. Як повідомляють представники Horeca GGZ, процес модифікації першої моделі триватиме кілька тижнів, а вже за 1-1,5 місяці запланована презентація остаточної версії.
«Паралельно ми вивчаємо законодавство України і умови постачання та логістики, адже вони можуть відрізнятися від польських. Варто сказати, що пропонована нами модель працює виключно з електронними документами тож українським компаніям потрібно буде відходити від паперового документообігу. Також цей майданчик передбачає об'єднання і спілкування з конкурентами для отримання в результаті більш вигідних умов закупівлі продукції», — зазначає голова Ради правління польської гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ Томаш Савздарго.
Серед переваг роботи закупівельної групи її розробники називають чіткі та прозорі умови співпраці, просту реєстраційну форму, отримання рестораторами виняткових знижок від виробників, участь в семінарах і тренінгах, забезпечення комунікаційних процесів. Для виробників продукції участь на торговельному майданчику забезпечить лояльну групу клієнтів-замовників і стабільний плановий оборот.
Для довідки: гастрономічна закупівельна група Horeca GGZ працює в Польщі з 2010 року, але динамічно вона почала розвиватися лише в 2015 році. Сьогодні до її складу входять 3500 ресторацій, які на постійній основі закуповують продукцію у близько 50 постачальників.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Польські виробники капусти скаржаться на незвично велику кількість ворон, які завдають шкоди урожаю перед збором.

Українські експортери у липні через Польщу перевезли 400 тис. т агропродукції автомобільним і залізничним транспортом разом. У серпні їм вдалося вийти вже на 530 тис. т.

Заборона на імпорт українського ріпаку до Польщі не виключає збільшення постачань продуктів його переробки, насамперед ріпакової олії.

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Компанія DP World розпочала діалог з Європейською комісією щодо роботи порту Констанца, для чого збирає фактичні дані ринку від українських експедиторів.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.
