Таку думку в коментарі АgroPortal.ua висловив сільський голова с. Григорівка Херсонської області Сергій Кліщевський.
«Продаж земельних ділянок під зрошенням зупинить роботу частини аграріїв. Якщо таку землю купуватимуть шматками, то технічна система зрошення перестане працювати», — зазначив він та додав, що реформатори не подумали специфіку південних регіонів.
Також Кліщевський вважає, що перед тим, як запускати ринок землі, потрібно створити резерв для потреб громади, який не підлягатиме продажу.
«Після розпайовки виникали проблеми з кладовищами, сміттєзвалищами. Ряд об'єктів опинився на землях різного призначення. Необхідно залишити запас для комунальних підприємств, бізнесу», — каже він.
Також, на його думку, перед впровадженням реформи потрібно провести інвентаризацію земель та встановити їхні чіткі межі.
«Ми зіштовхнулися з проблемами під час будівництва великої вітроелектростанції в одному з сіл. Це — колапс. Інвентаризація — невідкладна потреба», — говорить сільський голова.
Нині аграрії є основними платниками податків, вони створили базу і робочі місця. А от які пріоритети матимуть нові фірми-покупці, невідомо.
«Ми не знаємо, яким буде їхній внесок в розвиток територій», — додав Кліщевський.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Вартість сільськогосподарської землі в Україні у найближчі три роки може зрости на 80–100% у доларовому еквіваленті.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у квітні склала 69 468 грн. Це на 9,4% менше відносно рівня березня (73 923 грн).

Вартість угод за результатами земельних аукціонів у системі «Prozorro.Продажі» з початку торгів (2021 р.) сягнула 10 млрд грн.

«Державний земельний банк» планує випускати облігації, забезпеченням для яких виступатиме майбутній дохід від суборенди державної землі.

Виробнича собівартість основних сільськогосподарських культур цьогоріч зросте на 14-17%, зокрема пшениці на 14%, кукурудзи — 17%, соняшнику — 16%.