Відповідна ініціатива зафіксована в законопроєкті №3047, що був зареєстрований у парламенті минулого тижня.
Законопроєкт розроблено для реалізації політики Президента та уряду в частині підтримки агровиробників. Він передбачає створення спеціалізованої інституції для сприяння доступу малих і середніх фермерів до кредитів комерційних банків через надання часткових гарантій за цими кредитами.
«Створення фонду відповідає світовій практиці й загалом буде сприяти розв'язанню проблеми кредитування сільгоспвиробників, що не мають достатніх обсягів власного майна для надання гарантій за кредитами, необхідними для забезпечення їхньої діяльності», — коментує для AgroPortal.ua завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.
За його словами, подібні установи функціонують в країнах ЄС, зокрема в прибалтійських країнах.
Важливо, що фонд створюється за наявності визначеного ресурсу для наповнення його статутного капіталу, зазначає експерт. Державним бюджетом України на 2020 рік на ці цілі передбачено 240 млн грн.
«Разом із тим, зміст законопроєкту не дозволяє достатньою мірою оцінити можливості ефективної роботи такої інституції. Зокрема, фонд пропонується створити як комерційну організацію із залученням приватних коштів і виплатою дивідендів. Очевидно, що такий підхід може ускладнити доступ до його послуг найменш платоспроможних товаровиробників, для яких він створюється», — вважає Тулуш.
В законопроєкті не визначено, яка частка кредиту буде гарантуватись за рахунок фонду, чи буде обмеження за розмірами отриманого кредиту, на який термін надаються гарантії, без чого важко уявити масштаби його діяльності.
До того ж, зацікавленість фонду у власних прибутках містить додаткові ризики формування малоприйнятних для значної частини товаровиробників нормативів.
«Певні ризики несуть також деякі неузгодженості окремих статей законопроєкту. Зокрема, у статті 2 метою та завданням фонду визначена підтримка малих і середніх суб'єктів підприємництва та надання часткових гарантій за їхніми кредитними зобов'язаннями», — аналізує фахівець.
Водночас, у статті 13 надання часткових гарантій визначається вже «основним видом діяльності фонду». А у статті 5 серед джерел фінансування фонду міститься дохід від фінансово-господарської діяльності.
З урахуванням бюджетної складової фонду, було б доцільно законодавчо визначити права потенційних клієнтів фонду, перелік підстав для відмови у наданні гарантій тощо, вважає експерт.
В цілому Тулуш зазначає, що ухвалення законопроєкту з відображенням у ньому конкретних механізмів часткового гарантування сприятиме більш ефективній роботі фонду.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

OTP Bank розширює можливості фінансування малих і середніх агровиробників у межах партнерських програм із провідними виробниками та дистриб'юторами товарно-матеріальних ресурсів (ТМР). Завдяки цьому аграрії можуть придбати ресурси для осінньої посівної кампанії на умовах від 0,01% річних строком до 12 місяців.

Влада Вінниці націлена на продовольчу безпеку громади, для чого фінансово підтримує фермерів, а також розширює мережу ярмарків.

За останній тиждень — з 14 по 20 серпня — аграрному сектору відповідно до фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» було видано додатково 3,5 млрд грн кредитів. Пільговим кредитуванням під посівну скористалося 11 943 суб'єкти.

Щоб підтримати аграрний сектор в умовах заблокованих чорноморських портів, урядом прийняті три рішення: переглянуто мінімальні експортні ціни, змінені умови фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» на обігові цілі та прийнято рішення про надання державних гарантій на портфельній основі.

Кабінет Міністрів надав 19 банкам-кредиторам гарантії на портфельній основі на суму до 20,8 млрд грн. Це розширить доступ до фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу різних галузей, зокрема аграрної.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.

Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку.

Переробники молока мають намір запровадити довгострокові контракти на постачання сировини від виробників.

Аналіз динаміки цін на біржові молочні продукти фіксує стрімке їх падіння з початку осені. Цей тренд фіксується в усіх ключових регіонах — ЄС, США, Океанії.

Українські експортери молочних продуктів наблизилися до вичерпання чинних квот до Євросоюзу за багатьма позиціями. Це призведе до зупинки експорту до ЄС.