logo

Спецпроекты

Влияние пандемии COVID-19 на миллениалов и поколение Z. Исследование

Влияние пандемии COVID-19 на миллениалов и поколение Z. Исследование

Спецпроекты 13 августа 2020. 07:00 1519

Несмотря на беспрецедентный кризис в сферах здравоохранения и экономики из-за пандемии COVID-19, миллениалы и поколение Z решительно настроены на построение лучшего будущего, о чем свидетельствует исследование компании «Делойт».

*текст подається мовою дослідження

За результатами 2020 Deloitte Global Millennial Survey, яке публікується вже дев'ятий рік поспіль, обидва покоління демонструють здатність стійко переносити негаразди, пов'язані з різними несприятливими ситуаціями, та непохитне прагнення втілювати позитивні зміни як у своїх громадах, так і в усьому світі.

«Звичайно пандемія COVID-19 докорінно змінила наш спосіб життя як повсякденного, так і професійного, вплинувши на наше фізичне та ментальне здоров'я. Однак в Україні ще до початку карантину більше третини міленіалів (38%) погоджувалися, що вони знаходяться в стані тривоги або стресу весь час чи більшість часу, в світі цей показник ще вищий — майже половина (44%), — зазначає Олена Бойченко, директор Human Capital Advisory Services компанії «Делойт» в Україні. — Благополуччя сім'ї та довгострокова фінансова стабільність — ключові фактори стресу як в світі (41% та 41% відповідно), так і в Україні (80% та 66%). Іншим важливим джерелом стресу є фізичне та ментальне здоров'я. Цікаво, що цей фактор турбує лише 32% міленіалів у світі,  у той час, як в Україні він сягає 53%. Можна припустити, що пандемія лише посилила ступінь важливості зазначених чинників. Отже, пріоритетом стратегій управління персоналом для роботодавців стає добробут співробітників».

Картина, що вимальовується за результатами цьогорічного дослідження, є складною, але обнадійливою: навіть у розпал кризи міленіали та покоління Z не змінюють свого прагнення до побудови кращого суспільства, де бізнес і уряд доповнюватимуть зусилля й зобов'язання один одного.

Стрес і ментальне здоров'я, часто підкріплені занепокоєннями щодо роботи та фінансової нестабільності, залишаються серед найважливіших питань

До початку пандемії 52% представників покоління Z і 50% міленіалів у 13 країнах, які двічі взяли участь в опитуванні, зазначають, що постійно або більшу частину часу перебували у стресовому стані. Основним джерелом стресу респонденти називають невпевненість щодо добробуту родини, стабільності фінансового становища в майбутньому, а також можливостей працевлаштування. Доволі цікавим є той факт, що на другому етапі дослідження рівень стресу, зазначений представниками обох поколінь, виявився нижчим на вісім пунктів. Можливо, це свідчить про те, що уповільнення ритму життя в умовах режиму суворої ізоляції знизило рівень стресу. Цю тенденцію також підкріплює нещодавнє дослідження компанії «Делойт» у Великобританії, під час якого з'ясували думку понад 2000 працівників. Виявлено, що 48% працевлаштованих і самозайнятих лондонців оцінюють вплив самоізоляції на їхній добробут як позитивний чи дуже позитивний.

Попри незначні спади, виявлені під час експрес-опитування, стрес і психічне здоров'я залишаються надважливими питаннями для молодих поколінь, проявляючись і в робочому середовищі. До початку пандемії близько третини міленіалів і покоління Z брали відпочинок від роботи через стрес, хоча майже половина з них пояснювали це своїм роботодавцям іншою причиною. Стільки ж українських респондентів були змушені йти у відпустку через стрес, однак лише 39% готові приймати цю причину й озвучувати її роботодавцю. Обнадійливим є те, що режим роботи за гнучким графіком, який був широко впроваджений внаслідок пандемії, може бути порятунком у цій ситуації. 69% міленіалів і 64% представників покоління Z погоджуються з тим, що можливість працювати вдома дає їм змогу подолати стрес у майбутньому.

Побоювання стикнутися з фінансовими труднощами є особливо потужним джерелом стресу для міленіалів, чимало з яких розпочали свою кар'єру після Великої рецесії й зараз опинилися на порозі чергового спаду. Згідно з результатами першого опитування, половина міленіалів (50%) очікували, що їхнє фінансове становище погіршиться або принаймні залишиться на тому самому рівні наступного року, ніж покращиться (42%). Аналіз результатів експрес-опитування у 13 країнах показав, що 61% респондентів-міленіалів не мають оптимістичних настроїв під час пандемії, хоча цей показник є на 7% вищим, ніж на першому етапі дослідження. Втім, щодо короткострокової перспективи спостерігається певний рівень оптимізму: в експрес-опитуванні більше половини міленіалів і майже половина представників покоління Z зазначають, що мають заощадження у розмірі приблизно тримісячного доходу, які мають допомогти їм перенести фінансові наслідки пандемії.

Рішуча налаштованість покращувати світ та очікування підтримки інших

Молоді покоління сприймають соціально орієнтовані ініціативи як особисте покликання. Результати експрес-опитування свідчать, що респонденти вживають «соціально відповідальних» заходів, щоб принести користь планеті й суспільству. Криза, спричинена пандемією COVID-19, посилила ці тенденції: майже три чверті опитаних вважають, що пандемія зробила їх більш співчутливими до потреб інших людей і що вони будуть вживати заходів для позитивного впливу на свої громади.

Бажання міленіалів та покоління Z творити добрі справи відображається і в їхніх споживацьких звичках. Майже 60% заявили, що планують купувати більше продукції та послуг у великих підприємств, які подбали про своїх працівників і загалом позитивно вплинули на суспільство під час пандемії. Приблизно три чверті купуватимуть більше товарів і послуг у невеликих місцевих підприємств.

Окрім вищезазначеного, зміна клімату залишається гострою проблемою для міленіалів і покоління Z як до, так і під час кризи, спричиненої COVID-19. До початку пандемії половина респондентів схилялися до думки, що вже занадто пізно виправляти шкоду, завдану через зміну клімату. Лише 40% висловили оптимізм, що майбутні зусилля щодо захисту навколишнього середовища принесуть бажані результати. Однак у експрес-опитуванні, проведеному у 13 країнах за чотири місяці, відсоток міленіалів, переконаних у тому, що ми вже досягли точки неповернення, зменшився на вісім пунктів. Отже, можна припустити, що завдяки зниженню активності під час пандемії послабився вплив на навколишнє середовище, відродивши надію на те, що ми ще маємо час для рішучих дій.

Переважна більшість (80%) також вважає, що уряди і бізнес повинні докладати більше зусиль для захисту довкілля, але водночас вони стурбовані тим, що через необхідність усунення економічних наслідків пандемії екологічні питання можуть відійти на другий план.

Цікавість до бізнесу продовжує падати, попри підвищення лояльності до роботодавців

Цікавість до бізнесу продовжує знижуватися по всьому світу. На першому етапі опитування 51% міленіалів зауважують, що бізнес — це сила, яка діє на благо. Цей показник знизився із 76%, зафіксованих три роки тому, і 55% — у 2019 році. В експрес-опитуванні цей відсоток сягнув ще нижчого рівня — 41% серед міленіалів і 43% серед покоління Z (52% останніх висловили своє позитивне ставлення до бізнесу на першому етапі дослідження).

Проте вперше з того часу, коли це питання з'явилося в опитуванні чотири роки тому, більшість міленіалів за результатами першого етапу дослідження зазначають, що не збираються залишати свого роботодавця протягом п'яти чи більше років, хоча раніше обмежувалися лише двома роками. Отже, можна припустити, що або роботодавці нарешті починають краще задовольняти потреби працівників, або міленіали відчули потребу в стабільності ще до пандемії. Кількість працівників, які залишили б свого роботодавця через два роки або менше, скоротилася з 49% до 31%, а кількість тих, хто вважає за краще залишатися у довгостроковій перспективі, зросла з 28% до 35%. Покоління Z демонструє більшу схильність змінювати місце роботи, але лише половина з них зізнаються, що хотіли б змінити роботу протягом двох років. Цей показник знизився у порівнянні з 61% торік. Щодо українських міленіалів, то 40% з них не планують працювати на свого поточного роботодавця більше двох років. При цьому 27% хотіли б залишитися у своїх компаніях ще протягом наступних п'яти років.

Також цікавими стали відповіді щодо відчуття захищеності і безпеки на робочому місці: лише 11% в Україні та 23% у світі почуваються безпечно у своїй ролі, однак половині респондентів цього відчуття не вистачає і в Україні, і у світі.

Респонденти також звертають увагу на те, як роботодавці управляють кризою, спричиненою COVID-19: дві третини повідомляють, що були задоволені тим, у який спосіб і як швидко роботодавці вживали необхідних заходів. Майже 60% опитаних вважають, що таке реагування їхніх роботодавців на пандемію обумовило їхнє бажання залишатися з роботодавцями тривалий час.

«Ключовими причинами припинення відносин з роботодавцями для українських міленіалів є розрив у винагороді між топ-менеджментом компаній та середньостатистичним співробітником (33%), а також негативний вплив бізнесу на навколишнє середовище (27%). Ці результати свідчать, що лише соціально відповідальні компанії можуть сподіватися на лояльність міленіалів, — зазначає Олена Бойченко. — Незважаючи на те, що майже половина (47%) українських респондентів вважають, що бізнес здійснює позитивний вплив на суспільство, частина тих, хто планує піти з поточного місця роботи в найближчі 2 роки все ж таки значна. Утримати людей стає дедалі складніше, тому бізнесу слід бути соціально орієнтованим як всередині, так і назовні, щоб не втратити частину свого персоналу. Людина в центрі уваги — не просто красиві слова, а дієва формула, за якою має будуватися робота з персоналом».


AgroPortal.ua по материалам Deloitte


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги