Наразі компанії відслідковують, як управляти продуктивністю роботи у нових реаліях, як залучати людей до корпоративного життя та формувати почуття причетності, як по-новому мотивувати людей та підвищувати залученість працівників у бізнес.
До вашої уваги — основні тенденції, на які орієнтуються роботодавці у 2020 році.
Комплексні антикризові підходи бізнесу до пандемії COVID-19 та карантинних умов роботи працівників. Це антикризові рішення, які направлені на переведення працівників у віддалений формат роботи, підтримку їхнього ментального та фізичного здоров'я, створення нових підходів до залучення працівників на карантині, допомогу медичним закладам у регіонах і містах, де знаходяться офіси компаній.
Нарощування інтелектуального капіталу компаній. Потреба в перманентному навчанні та підвищенні кваліфікації персоналу. Частина компаній концентрувалась на розвитку вузькопрофільних навичок, частина — на управлінських талантах. Були й такі, які ставили собі за ціль розвиток як професійних, так особистісних якостей.

Переосмислення корпоративних культури та цінностей. Події 2020 року відчутно актуалізували потребу у спільних цілях, переконаннях, які розділяє кожен працівник компанії. Вони — та основа, яка дозволяла підтримувати високий рівень ефективності та продуктивності у найстресовіші періоди.
Турбота про здоров'я співробітників та благополуччя працівників. Якщо ще рік тому wellbeing програми були просто трендом, то зараз вони фактично мають стати обов'язковою складовою компаній, які піклуються про майбутнє свого бізнесу. В умовах пандемії, локдауну та віддаленої роботи компанії зіткнулися з додатковим викликами: стан стресу, виснаження і невизначеності, перехід життя з офлайн в онлайн, щоденні зміни в світі та інформаційна перевантаженість, work from home — багато компаній почали фокусуватися на концепції wellbeing.
Впровадження принципів соціокультурного різноманіття (Diversity & Inclusion). Cьогодні варто виділяти такі основні напрями політики D&I як розвиток і турбота про таланти, принципи гендерної рівності під час прийому на роботу, а також можливість обіймати керівні посади на однакових засадах для жінок і чоловіків, принципи антиейджизму, підтримка власних освітніх програм як турбота про кадровий резерв країни.

Цифровізація та використання діджитал-інструментів. Цей тренд хоча вже не перший рік прослідковується на ринку праці, але цьогоріч він отримав додатковий імпульс для розвитку. Дії та рішення бізнесу загалом та HR зокрема мають бути швидшими, виваженішими.
Поліпшення досвіду співробітника та залученості працівників. Аналіз і покращення взаємодії співробітників із компанією в результаті призводить до зміцнення відносин роботодавець — працівник та формує довгострокову лояльність.
Залучення молодих талантів. Представники покоління Z все так само лишаються бажаною аудиторією для роботодавців. До того ж не втрачає своєї актуальності питання практичної підготовки молодих пошукачів до реальних викликів та потреб бізнесу.

Підвищення престижу професій. Роботодавці часто стикаються з тим, що певні професії випадають з кола професійних інтересів молоді. Адже вони вважаються менш престижними. І найчастіше мова йде про робочі спеціальності.
Перегляд моделей управління. Нові часи вимагають нових підходів до керування та синхронізації з потребами ринку, працівників, світу.
AgroPortal.ua за матеріалами Grc.ua

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

У ситуації, коли компанії конкурують за обмежену кількість спеціалістів, традиційні підходи до найму перестають працювати. Бізнесу потрібно змінювати саму логіку роботи з ринком праці.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.

У більшості країн Північної півкулі погодні умови сприяли формуванню високого врожаю черешні, що забезпечило більшу пропозицію продукції порівняно з минулим роком. Водночас зростання обсягів виробництва посилило цінову конкуренцію практично на всіх ключових ринках, тоді як локальні погодні аномалії, дефіцит робочої сили та зміна експортних потоків продовжують впливати на ситуацію в окремих країнах.

У 2026-2027 роках точно не прогадає той виробник, який зважатиме на болі клієнта. Серед молочних продуктів трендом майбутнього сезону будуть ті, які не залежать від холодильника. Залишається тренд на смачну, здорову, зручну їжу, напівфабрикати, зростає попит і на домашнє харчування.

Курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» розроблено як безкоштовну онлайн-програму з відкритим доступом, що складається з 7 модулів і 24 лекцій. Кожен модуль включає навчальні матеріали та тестування для перевірки засвоєних знань. Особливістю курсу є поєднання теоретичних основ із практичними кейсами, візуальними матеріалами та реальними прикладами з України, Великої Британії та Швейцарії.


