Типові регіональні проблеми з хворобами та шкідниками: південь і схід

Протягом усієї весни спостерігалися перепади температур від мінуса до плюса, тожсільгоспвиробники почали сіяти в ранні терміни ще в квітні та продовжували посіви даних культур до кінця травня - початку червня. У свою чергу це призводить до того, що на ранніх посівах соняшнику виникають спалахи ряду хвороб, типових для ранніх посівів.Також м'яка зима призвела до розвитку та збільшення чисельності шкідників, з якими ми стикаємося в даний момент. Давайте розглянемо деякі з них.

Несправжня борошниста роса

Дане захворювання поширене по всій території України і завдає значної шкоди на виробничих ділянках посівів соняшнику. Зараження відбувається через насіння, ґрунт, а також падалицюсоняшнику та інших хрестоцвітих культур. Також сприяють поширенню хвороб вже заражені рослини. Зазвичай зараження відбувається на початкових етапах розвитку соняшнику. Уражені рослини відстають у рості, коренева система укорочена, листки дрібні, мають гофрований вигляд. На нижньому боці листочків є білий наліт.

Оптимальними умовами для розвитку і проростання патогенів грибів даного захворювання є вологість ґрунту 95% та температура розвитку +12-18°С. При температурному режимі нижче +2°С і вище +26°С ми явно спостерігаємо зменшення поширення даної хвороби та її розвитку. Хвороба може також мати прихований характер, розвиваючись на кореневій системі рослини і поширюючись в надземну частину на висоту 25-30 см, при цьому стебло набуває світло-зеленого відтінку.

Як зменшити ризики захворювання на цю хворобу:

• дотримання сівозміни,
• використання стійких сортів і гібридів.
• при появі навіть невеликої кількості заражених рослин на полі слід проводити фунгіцидну обробку сходів соняшнику для уникнення подальшого зараження інших рослин.

У портфоліо DEFENDA є локально-системний фунгіцид Старк (азоксистробін 250 г/л), який допомагає боротися з поширенням цього захворювання і при застосуванні його в дозі 0,8-1 л на гектар допомагає знизити ризики поширення даної хвороби.

Також цього року в посівах соняшнику та кукурудзи ми зіткнулися з такими шкідниками як личинки хруща і ковалика, які також завдають істотної шкоди для отримання дружних сходів.

Травневі хрущі

Кожна людина зустрічалась навесні з «гудущими» над головою травневими хрущами, які спрямовуються на плодові дерева і чагарники, виїдаючи нутрощі квіток і молодих листків. Проте сам травневий хрущ не такий страшний, як його ненажерлива личинка, яку в народі називають хробаком. Виліт хруща починається в кінці квітня або на початку травня, у цей час він активно харчується і розмножується. Самка після запліднення відкладає в ґрунт від 50 до 70 яєць на глибину до 20 см.

Яйця мають розмір близько 2 мм. Вони білястого кольору і при сприятливих умовах вже через 30-40 днів (як правило, в кінці червня - на початку липня) з них з'являються личинки, дуже схожі на невеликих білих черв'яків.

Личинки легко пересуваються під землею, живуть і розвиваються в ґрунті протягом 3-4 років. Вони мають зігнуте тіло білого кольору з шістьма кінцівками і головкою коричневого кольору. Маючи маленький розмір, личинка жука має добре розвинений ротовий апарат і в змозі самостійно харчуватися рослинами. З кожним роком розвитку личинки набувають більшого розміру і стають більш ненажерливими. Після зимового періоду личинка піднімається до поверхні ґрунту і починає харчуватися корінням культурних рослин, у її раціоні вони займають від 60 до 80%. Дуже часто в раціоні травневого хруща присутні як плодові кущі та дерева, так і технічні культури — можна сказати, що личинка фактично всеїдна.

У червні трирічні личинки припиняють харчуватися. Вони закопуються в ґрунт на глибину до 60 см і перетворюються на лялечку. Приблизно через 40 днів з неї формується доросла особина — імаго, яка також зимує в ґрунті. Ранньою весною хрущ виходить на поверхню. Цикл замикається.

Загальноприйнятий поріг шкідливості личинки хруща — 1 личинка на 1 м².

Методи боротьби

Оскільки личинка зимує на великий глибині, то найефективніше з нею боротися влітку, в період, коли вона піднімається на глибину до 10-15 см. Рекомендується висівати сидеральні культури — білу конюшину, гірчицю, горох. Вчені довели, що личинка хруща погано реагує на азот у ґрунті. Азот на бульбочках цих рослин згубно впливає на личинок.

Для боротьби з личинками можна використовувати розчин аміачної води, вносячи в міжряддя культиватором.

З хімічних засобів для боротьби з личинкою хруща використовуються додаткові протруйники,які може запропонувати компанія LNZ Group.

Це протруйник Метакса (тіаметоксам 350 г/л) у дозі 6-10 л/т для обробки насіння соняшнику чи кукурудзи.

Латіна (клотіанідин 600 г/л) у дозі 4-6 л/т для обробки насіння соняшнику чи кукурудзи. Ці протруйники зможуть захистити сходи і отримати їх дружними та повноцінними.

Також для ефективної боротьби вносять у ґрунт гранульований інсектицид Тефут (тефлутрин 15 г/кг) у дозі 6-8 кг/га.

Ковалики

Ще один жук, з яким ми стикаємося все частіше, це жук-ковалик. Він має величину близько 1,5-3 см та чорне або сіре забарвлення. Форма тіла видовжено-овальна. Однак найбільшої шкоди завдають сільськогосподарським культурам не самі жуки, а й їхні личинки.

Личинки ковалика (дротяники) — тонкі, видовжені, циліндричні або дещо сплюснуті, мають відносно тверді покриви. Личинки розвиваються в ґрунті до 2-3 років, живлячись корінням рослин, часто завдаючи шкоди сільськогосподарським культурам — як овочевим так і злаковим. Личинок коваликів важко позбутися. Завдяки формі тіла вони дуже легко пересуваються під землею і мігрують від рослини до рослини, тому здатні пошкоджувати велику кількість рослин за невеликий проміжок часу. Личинки мають вузьке червоподібне тіло, що складається з 13 члеників. Форма тіла циліндрична або сплющена залежно від виду, покриви хітинізовані та блискучі, що робить личинок схожими на шматки мідного дроту, звідси і назва «дротяники».

Для успішної перезимівлі личинки опускаються в ґрунт на глибину 25-35 см, де знаходяться до весни, коли стабілізується температура до +6,5°С на глибині 20 см. При стабілізації температури +8-10°С личинки піднімаються у верхні шари ґрунту, де інтенсивно харчуються проростками і кореневою системою культурних рослин.

Економічний поріг шкідливості для дротяників:

• озимі перед посівом — 5-10 личинок/м²;
• цукрові буряки перед посівом, при точному посіві — 2-3 личинки/м²;
• кукурудза перед посівом — 5-8 личинок/м²;
• соняшник, сходи — 3-5 личинок/м²;
• соя до посіву — 2-3 личинки/м².

Восени при настанні температури +6°С на глибині 10 см личинка стає менш активною, при +6-4°С завмирає, при 0°С — ціпеніє. Також на міграцію в шарах ґрунту впливає її вологість — чим менше вологість, тим на більшу глибину йде шкідник.

Досить важко боротися з личинкою, але є кілька правил, які можуть призвести до зниження його чисельності:

1. дотримання сівозміни;
2. восени під оранку на глибину 30-35 см внесення в ґрунт аміачної селітри 300 кг/га;
3. внесення при посадці азотних добрив, які є токсичними для жука;
4. вапнування ґрунту з кислою реакцією;
5. осінній посів гірчиці як сидерату. Коли гірчиця досягає 10 см, її зрізують і закладають у ґрунт. Також можна застосовувати буркун або гречку;
6. протруювання насіння інсектицидними протруйниками пролонгованої дії — Метакса (тіаметоксам 350 г/л) у дозі 6-10 л/т, Латіна( клотіанідин 600 г/л) у дозі 4-7 л/т чи Тефут Голд (тіаметоксам 200 г/л + тефлутрин 80 г/л) у дозі 5-12 л/т, висів збільшеної норми насіння на гектар. Таким чином ми забезпечуємо захист насіння в ґрунті на доволі тривалий (до 50 днів) термін, а пошкоджене шкідником насіння компенсується підвищеною нормою висіву.

Усі продукти, рекомендовані у статті, можна придбати на платформі LNZ web або у регіональних представників LNZ Group.
 
Корнюшенко Сергій, менеджер з розвитку технологій в Південному регіоні LNZ Group