Зоозахисники заморозили €180 млн інвестицій у норкову ферму на Львівщині

Не треба було би їздити на заробітки…

Нещодавно у Бродівському районі на Львівщині було заморожено великий інвестиційний проєкт в галузі звірівництва: компанія Eikon Ukraine вже була готова розпочати будівництво ферм звірівницького комплексу.

Сам проект виглядав масштабно та багатообіцяюче: на території, окрім новозбудованих 6-8 ферм, мали з’явитися також комбікормовий завод, завод із первинної обробки хутра, біогазовий завод і 6-8 сонячних електростанцій. Загальний бюджет проєкту становив близько 180 млн євро.

За попередніми розрахунками, податки від операційної діяльності Eikon Ukraine становили би приблизно 50 млн грн. Вироблена підприємствами продукція мала експортуватися до ЄС, і щорічні валютні надходження становили би 40-50 млн євро.

Надзвичайно важливий нюанс: після завершення будівництва передбачалась реєстрація окремих юридичних осіб за місцем розташування об’єктів, для того аби податки йшли не до Києва, а до місцевих бюджетів. Західний бізнесмен пообіцяв також створення соціального фонду для розвитку села бюджетом 500 тис. грн в рік, причому цей фонд мало бути створено в кожному населеному пункті, де реалізовувався інвестиційний проєкт… Також на всіх підприємствах створили би близько 700 нових робочих місць — це суттєво більше, ніж населення двох сіл, поблизу яких мав постати комплекс звіроферм. Тож у виграші залишилися би і мешканці навколишніх сіл, можливо, навіть із сусідньої Рівненщини, де ситуація із безробіттям є не кращою.

Та й сама робота на фермі, обладнаній відповідно до данських стандартів, — це хороші умови праці плюс достойна «біла» зарплата і належний соціальний захист. Саме на таких, навіть менш сучасних фермах сусідньої Польщі працюють наші заробітчани, у тому числі з Бродівського району. Заробляючи фактично ті ж самі гроші, але працюючи далеко від рідного дому: мешкаючи у багатомісних гуртожитках, відвикаючи від рідних дітей та мовчки спостерігаючи, як руйнуються їхні сім’ї.

Завдяки ж ініціативі данського інвестора у людей раптом з’явилася змога мати таку ж саму роботу поблизу свого дому. Але…

Дивна активність «активістів»

Нещодавно інвестор офіційним листом повідомив: він придбав чотири ферми у Польщі, а тому вимушений згорнути український проєкт. Інформацію підтвердив Департамент агропромислового розвитку Львівської ОДА.

Одним із головних факторів, які вплинули на зміну рішення інвестора, стали протести громадськості проти будівництва норкових ферм, ініційовані активістами декількох рухів та окремих політичних сил.

Керівник проєкту Eikon Ukraine в Україні Володимир Федина пояснює: реалізації проєкту заважав тиск деяких політичних сил та громадських організацій. Як нам вдалося довідатися, йдеться про деяких активістів політичної партії «Свобода» в регіоні та кількох громадських організацій, серед яких найбільшою активністю відрізнялися зоозахисна організація «ХутроOFF», а також розслідувальна організація «Стоп корупції».

Місцеве ж населення у конфлікті інвестора із заангажованою частиною громадськості зайняло, на жаль, вичікувальну позицію. Чи переможе представник бізнесу, що гарантує їм роботу і зарплати, чи «активісти», які мали завдання «вбити» цей бізнес, аби усунути конкурента. 

Фінал же цього протистояння виявився не на користь людей.

Гасла, які маніпулюють

Втім, не менш цікаво у цій ситуації побачити сам механізм, який дозволив зупинити великий інвестиційний проeкт.

Боротьбу із найбільшою в Україні норковою фермою, збудованою на європейські кошти, яка мала постати у Бродівському районі, вели за допомогою екологічних гасел. Мовляв, ферма — це брудно, небезпечно, і вода у криницях стане непридатною до вживання.

Страхи активно поширювалися. Навіть попри те, що із самого початку було інформовано: діяльність норкових ферм на території Львівської області базуватиметься на використанні стандартів програми WelFur — найпередовіших вимог з утримання і догляду за хутровими тваринами, затверджених Європейською Комісією 15 січня 2019 року для всіх країн-членів ЄС.

Спростували побоювання й у Департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА: мовляв, екологічний аспект перевірив Департамент екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації. І додали: після того, як ферми мали запрацювати, протягом десяти років мав здійснюватися моніторинг їхньої діяльності та їхнього впливу на довкілля, а при порушенні цих вимог діяльність ферм була би призупинена.

До того ж на Бродівщині вже раніше працювали норкові ферми: наприкінці 80-х — початку 90-х років їх тут було цілих 9, і жодних проблем від їхньої діяльності зафіксовано не було. До речі, навіть у Львівській області норкова ферма «Галичхутро» провадить свою діяльність з 1956 року на території Сокальського району, і жодних скарг на її діяльність не надходило.

Для особливо недовірливих інвестор організував поїздку на норкові ферми у Польщі та Данії. Серед запрошених були представники чотирьох сільських рад, місцеві громадські активісти, журналісти, представники районних органів влади: загалом 25 людей.

На думку керівника Асоціації звірівників України Олександра Дикого, маніпуляція екологічними гаслами — не суто український винахід. «І тут ми, як це не сумно, також йдемо в авангарді прикрої західноєвропейської практики, коли захисники прав тварин йдуть на прямі порушення закону, заважаючи розвиткові бізнесу, а іноді й руйнуючи все, що було зроблено упродовж десятиліть. Через зоозахисників банкрутіли звіроферми у Швеції, магазини у Франції та Італії. Тепер ця хвиля, на жаль, докотилася і до України», — сказав Дикий.

Дурили і про бруд, і про криниці

У тому, що активісти-гастролери маніпулюють правдою, переконалися навіть місцеві екологи. Громадський активіст Віктор Горбач із ГО «Львівська екологічна рада» переконаний, що норкові ферми не несуть тієї шкоди і загроз, про які зараз говорять жителі сіл, де почали реалізацію проєкту. «Просто період підготовки до будівництва збігся з президентськими виборами, і деякі політичні сили хотіли зробити на цій темі свій рейтинг. А наших людей дуже легко в чомусь переконати. Зараз у них навіть чіткої аргументації немає, чому вони проти запуску норкових ферм», — каже Віктор Горбач.

Він також спростовує страхи місцевих мешканців про те, що проєкт звірівницького комплексу «забере» всю воду, після чого пропаде вода в їхніх колодязях. «Глибина колодязя становить щонайбільше 15 м — це верхні шари ґрунту і підземні води. Промислова ж свердловина при глибині 20-40 м досягає нижніх шарів підземних вод. Для діяльності ферми планується спорудження свердловини глибиною до 150 м. Це зовсім інший шар підземних вод, який не перетинається з верхніми», — аргументує він.

Держава мала би сказати своє слово

За словами керівника галузевої асоціації, будівництво такого сучасного комплексу дало би поштовх до відродження звірівницької галузі в Україні.

Варто сказати і про підірвану репутацію держави, коли українська влада не змогла захистити інвестора від свавілля. В Асоціації звірівників України вважають, що наслідки від ситуації на Львівщині впливатимуть не тільки на економічну ситуацію, але й загрожують репутаційній та політичній складовим.

«Саме підписанням економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і пояснюється активізація, зокрема, данських хутрових інвесторів: вони побачили, що в Україні запроваджуються зрозумілі правила гри — ті самі, які діють в ЄС. На їхню думку, тут виникли сприятливі умови для ведення бізнесу, тому вони повернули свій погляд в бік України», — пояснює Олександр Дикий.

За його словами, саме в цих процесах мала би брати вагомішу участь держава. Адже якщо інвестор має намір вкладати гроші в українську економіку, декларує відкритість і налаштованість до діалогу, дотримується вимог українського законодавства — держава мусить захищати його від нападок і тиску з боку різного роду осучаснених рейдерів та лобістів.

«Закон про оцінку впливу на довкілля — сучасний і своєчасний законодавчий акт, але саме він відкриває нові можливості тиску на бізнес, не регулюючи вплив «громадського сектору», до якого себе зараховують усі, хто хоче долучитися до бізнес-процесів, прикриваючись «захистом екологічних інтересів громад», — резюмує керівник Асоціації звірівників України.

Краще працювати вдома!

Ймовірність того, що заморожений проєкт буде відновлено, надзвичайно мала. «Адже якщо раптом станеться диво, і якусь частину від загального проєкту в майбутньому колись таки вдасться запустити, то лише частково: адже частина потужностей уже буде діяти в Польщі», — зазначає Володимир Федина.

«За іронією долі може трапитися так, що саме на цих фермах — збудованих у Польщі за данські інвестиції — працюватимуть наші співгромадяни, українці, мешканці Львівщини. Я би дуже хотів, аби вони змогли знайти достойну працю у себе на батьківщині, — каже Олександр Дикий. — І я сподіваюся, що неприємний випадок на Бродівщині стане прикладом для інших громад та інших регіонів, у які планують заходити іноземні інвестори. Українці мають жити і працювати вдома, розвиваючи не сусідню Польщу, а свою батьківщину. І я щиро сподіваюся, що ми навчимося правильно господарювати у своєму домі та будемо гідно жити».  

Світлана Яценко, спеціально для AgroPortal.ua