Спеціальне устаткування рахує бджіл, контролює температурний режим, чистоту повітря та кількість зібраного меду, передає 24 канал.
Контроль за показниками, наприклад, дозволяє вчасно реагувати на зміну мікроклімату у вулику.
«Розумний» вулик розрахований на те, щоб оптимізувати роботу галузі, збільшити ефективність виробництва, зменшити ризики втрати для бджолярів. А також збільшити прибутковість даної справи», — сказала економіст Тетяна Набокова.
«Розумний» вулик обладнаний також мікрофоном. Він фіксує зміни настрою бджіл. Якщо шум наростає і комахи починають роїтися — це ознака небезпеки.
Попри те, що Україна — один з світових лідерів з виробництва меду, наші пасічники й досі заготовляють ласий продукт у дідівський спосіб. Ця процедура неабияк дратує комах та викликає стрес. Як наслідок — ефективність роботи знижується. Натомість, розумний вулик дозволяє значно менше турбувати бджіл.
Розумний вулик обладнаний вагами. Відтак, фермер завжди знатиме скільки меду зібрали його робітники. Інформація про це та інші дані завдяки мобільному додатку надходить на телефон та фіксується на спеціалізованому сайті.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Бізнес, який тільки-но починає діяльність, будує свою бізнес-стратегію, обов'язково повинен включати аспекти IP-стратегії, стратегії інтелектуальної власності, аби захистити свою розробку.

Війна змусила виробників, не лише агропродукції, адаптуватися до викликів. Бізнес продовжує впроваджувати інновації та шукати шляхи виживання. Сьогодні важливо перетворити стійкість на конкурентоспроможність завдяки партнерству, локалізованому виробництву, сучасній логістиці та новим інвестиціям.

В Україні є дуже великий потенціал для впровадження нових технологій і способів виробництва, таким чином країна може здобути статус потужного інноваційного центру майбутнього.

Міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій МХП має величезний набір чітко структурованих даних. На їх основі побудовані цифрові рішення, які у виробничому процесі дозволяють збільшувати коофіцієнт виходу м’яса на значимі відсотки.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH. Освітній простір створили на базі механіко-технологічного та агробіологічного факультетів спільно з компанією «ХОРШ Україна».

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.