Про це повідомив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, показник експорту молокопродуктів — у перерахунку на молоко — у 2022 році може опуститись до найнижчого за часів незалежності України рівня у 300 тис. т, тобто скласти менше 40% від показника 2018 року.
«Такого низького обсягу експорту молокопродуктів не спостерігалось навіть у 2015 році — на тлі одномоментної втрати потужного російського ринку збуту», — зауважив Леонід Тулуш.
При цьому спостерігаються й інші негативні тенденції. Зокрема, обсяги експорту молочної продукції з більш високим рівнем доданої вартості — масла, сирів — суттєво знижуються, тоді як обсяги експорту молочної продукції з нижчим рівнем доданої вартості — кисломолочної продукції, молочної сироватки — знижуються значно повільніше.
Таким чином, при суттєвому зростанні обсягів експорту рослинницької продукції — обсяги експорту молочної продукції стрімко знижуються.
«Якщо у 2020 році Україна перетворилась на країну — нетто-імпортера молока, то у 2021 році вона укріпилась у цьому статусі. Внаслідок відсутності належних обсягів державної підтримки вітчизняним молокопереробним підприємствам складно конкурувати на світовому ринку з країнами з розвиненою молочною галуззю. Як наслідок, Білорусь та Росія поступово витісняють Україну із ринків пострадянських країн, знижуючи вітчизняну частку на цих ринках та перекриваючи ключові напрямки експорту вітчизняних молокопродуктів», — зазначає Леонід Тулуш.
Він нагадав, що у 2018-2019 роках на розвиток тваринництва в «аграрній частині» державного бюджету передбачалось 4 млрд грн, то у 2020-2021 роках обсяги підтримки цієї галузі знизились до 1,1 млрд грн. А у Державному бюджеті України на 2022 рік на стимулювання розвитку молочної галузі, яка забезпечує випуск продукції в обсязі понад 100 млрд грн, буде спрямовано лише близько 600 млн грн бюджетної підтримки.
«Очевидно, що за таких умов виправити кризову ситуацію в молочній галузі не вдасться. У разі збереження наявного підходу до державної підтримки розвитку молочної галузі Україна вже в найближчій перспективі може повністю втратити експортний потенціал в частині молочної продукції, що в свою чергу, призведе до зменшення обсягів молокопереробки та втрати частини молокопереробних потужностей», — підсумував Леонід Тулуш.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Україна фактично перетворилася з нетто-експортера молочних продуктів на нетто-імпортера: сальдо зовнішньої торгівлі стало від’ємним.

Індекс цін на молочну продукцію Global Dairy Trade (GDT) на торгах 1 вересня зріс на 0,9% — до 3910 $/т. Зростання індексу триває четверті торги поспіль.

Український ринок сухого молока демонструє подальше зростання цін, що підвищує привабливість експорту для вітчизняних виробників.

«Ічнянський молочно-консервний комбінат» (Ічнянський МКК) вивів на ринок новинку — десертний молочний крем Boujee.

В Україні активізується ринок молочних консервів.

Український ринок вершкового масла у серпні демонструє ознаки стабілізації. Попри значні запаси у виробників, оператори вже не поспішають продавати продукцію за мінімальними цінами.

Україна у січні – червні 2026 року імпортувала агропродукції на $4,7 млрд, це на 8% більше, ніж за 6 місяців минулого року.

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.

Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку.