Про це повідомив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці в Facebook.
Він зазначив, що такого рівня умовної прибутковості в вересні галузь не бачила з 2013 року.
Крім того, УМІ в вересні 2019 р. вже більше ніж в півтора рази перевищував минулорічний і на 31,5% вищий, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.
Накопичувально за перші три квартали поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 22,6% і на 14,4% більший за середній за цей період протягом останніх 7 років.
«УМІ за третій квартал 2019 року перевищував минулорічний за той самий період на 42,4% і середній — на 26,6%. Третій квартал за рівнем показника умовної прибутковості був найкращим в історії», — додав експерт.
Ярмак підкреслив, що цей рекорд матиме негативні наслідки.
«Зростання УМІ відбувалося на тлі падіння виробництва молока і втрати ринків збуту, а, отже, й ускладнення ситуації для українських переробників, які виявилися затиснутими між зростанням конкуренції на ринках збуту кінцевої продукції та зменшенням пропозиції сировини», — пояснив він.
Крім того, погіршення фінансового стану переробників внаслідок вищезазнеченої ситуації може призвести до погіршення стану розрахунків за молоко, в той час я власні кооперативні проекти з переробки фермерами рухаються зараз не так швидко, як планувалося.
«Збільшення прибутковості не призводило до збільшення інвестицій в молочне виробництво, адже зараз всі чекають на відкриття ринку землі, і бережуть гроші на те, щоб викупити актив, який вони і так вважають давно своїм. Не дивно, що більшість професійних виробників молока проти впровадження ринку землі в принципі», — додав Ярмак.
Також він пояснив, що підвищення УМІ відбувалося не стільки за рахунок зростання ціни на молоко, скільки за рахунок падіння цін на зернові та протеїнові шроти. Але всі ж розуміють, що більшість фермерів виробляє ці зернові та олійні самостійно, і в значно більшому обсязі, ніж потрібно для годівлі власної худоби. Тому зменшення ціни на них, з одного боку — це зменшення собівартості виробництва (бо на собівартість потрібно відносити по ціні, а не по собівартості вирощування), а з іншого боку — це зменшення доходів від продажу зернових та олійних, що є важливим джерелом доходів господарств.
Ярмак також прогнозує, що в жовтні УМІ продовжить зростати.
«За останні вісім років жодного разу УМІ не падав в жовтні. Середнє зростання, як правило, складає 11%. Однак зараз намітилися тенденції девальвації валюти, тому, якщо вони збережуться, можливо, ціни на корма зростуть, що вплине на УМІ. Ціни на молоко теж можуть незначно зрости на фоні сезонного падіння виробництва. Світовий ринок на нас починає впливати все менше, але там, тенденції, переважно легко позитивні. Тому ми очікуємо незначного зростання УМІ в жовтні», — сказав він.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на 9 вересня становила 15,10 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше відносно попереднього місяця.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

Індекс цін на молочну продукцію Global Dairy Trade (GDT) на торгах 1 вересня зріс на 0,9% — до 3910 $/т. Зростання індексу триває четверті торги поспіль.

Український ринок сухого молока демонструє подальше зростання цін, що підвищує привабливість експорту для вітчизняних виробників.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Сербія, провідний світовий експортер замороженої малини, готується до складного сезону 2025 року, що пов’язано з очікуваним значним зниженням обсягів виробництва ягоди.

Тенденція стрімкого зниження цін на лохину тривала цього тижня на ринку України.

Україна 2024 року продовжує дуже активно нарощувати експорт овочів глибокого заморожування.