Світове споживання м'яса зросте на 47,9 млн т у період з 2025 по 2034 рік, зі щорічним збільшенням їстівної роздрібної ваги на душу населення на 0,9 кг.
Про це йдеться у спільному звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), пише Euromeat.
Зазначається, що м'ясо птиці очолить це зростання завдяки низькій вартості, сприятливому харчовому профілю та меншому впливу на навколишнє середовище. До 2034 року воно становитиме 45% м'ясного білка, що споживається у світі.
Фахівці очікують, що світове виробництво м'яса досягне 406 млн т у 2034 році, що на 13% більше, ніж у базовому періоді. На Азію припадатиме 55% зростання на чолі з Китаєм, Індією та В'єтнамом. Латинська Америка зміцнить свої позиції завдяки перевагам у земельних ресурсах, кормах і генетиці. Виробництво м'яса птиці зросте на 28,5 млн т.
Експерти зауважують, що у країнах із високим рівнем доходу занепокоєння щодо добробуту тварин, здоров'я та навколишнього середовища уповільнює споживання м'яса на душу населення, особливо яловичини та свинини. У Канаді та ЄС прогнозується, що загальне споживання на душу населення буде стагнувати або навіть знизиться.
Водночас прогнозується, що частка Китаю у світовому імпорті м'яса знизиться з 20% до 16% до 2034 року, зміняться торговельні потоки. Попри це, очікується, що світовий експорт знову зросте після двох років спаду та досягне 40,2 млн т, причому Бразилія й Австралія поб'ють рекорди.
Номінальні ціни на яловичину та баранину зростуть у короткостроковій перспективі через повільне відновлення запасів. З іншого боку, ціни на свинину та птицю впадуть через збільшення пропозиції та слабкіший попит з боку Китаю. У середньостроковій перспективі реальні ціни на всі види м'яса матимуть тенденцію до зниження, що зумовлено підвищенням продуктивності та зниженням вартості кормів.
Водночас очікується, що викиди парникових газів, пов'язані з виробництвом м'яса, зростуть на 6% порівняно зі збільшенням загального виробництва на 13%. Яловичина й надалі залишатиметься найбільшим джерелом викидів вуглецю, хоча досягнення в генетиці, харчуванні та управлінні тваринництвом пом'якшать її вплив.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує значне зниження виробництва та споживання яловичини в Україні.

Україна за вісім місяців 2026 року імпортувала 26,9 тис. т свинини — у 1,8 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вартість імпорту зросла у 1,7 раза — до $65,1 млн.

Україна за підсумками січня – серпня 2026 року експортувала 330,2 тис. т м’яса птиці — на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас експортна виручка зменшилася на 2,6% — до $697,9 млн.

В Україні розпочався аудит системи державного контролю, успішне проходження якого є необхідною умовою для відкриття ринку Великої Британії для української яловичини.

Ціни на яйця за останні тижні зросли майже вдвічі, а перебудова логістики може й надалі тиснути на їхню вартість.

Міністерство сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії (MAFF) минулого тижня провело онлайн-аудит української системи контролю та виробничих потужностей продукції птахівництва.

Виробництво курятини в Україні у 2027 році прогнозується на рівні 1,54 млн т, це на 60 тис. т більше, ніж поточного року.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Міжнародна рада із зерна (IGC) прогнозує, що світове виробництво зернових культур у 2026/27 МР може скоротитися до 2,42 млрд т, що на 69 млн т, або 2,7%, поступається рекордному результату попереднього сезону.