Про це повідомив в.о. виконавчого директора УЗА Сергій Іващенко, йдеться у повідомленні асоціації.
В УЗА вважають, що вартість перевезення повинна бути економічно обґрунтованою, однак передбачуваною, зрозумілою та прозорою. Враховуючи, що автоматична індексація не передбачає прогнозованість, УЗА звертає увагу, що така ініціатива не дасть можливість прорахувати вартість перевезення навіть на 3 місяці вперед.
«Компанії, що забезпечують експорт зернових культур, працюють за маркетинговим роком з липня по червень та відповідно укладають ф«ючерсні/форвардні довготривалі контракти із партнерами. Контракти з фіксованою вартістю укладаються задовго до фактичного продажу. Таким чином, зерно може бути проданим на міжнародній арені, що ще не зібране чи навіть не засіяне. Саме тому експортерам важливо розуміти, якою буде ціна доставки проданого зерна покупцям в інших країнах через два-три квартали чи навіть рік», — зауважив Сергій Іващенко.
Він також додав, що автоматична індексація передбачає перегляд вартості перевезення відповідно до індексу цін виробників промислової продукції, що вираховується по закінченню певного періоду. Таким чином, ринок не може передбачити чи спрогнозувати такий індекс і як наслідок вартість перевезення. Відсутність передбачуваності та прогнозованості вартості негативно вплине на бізнес, економіку країни в цілому, а в першу чергу, на сферу виробництва зернових культур.
«Запропонований проект постанови Мінінфраструктури щодо автоматичної індексації передбачає не прогнозованість тарифів, невизначеність, адже ми не знаємо, що чекає нас в майбутньому. Наприклад, відповідна ініціатива не дає розуміння бізнесу, скільки буде коштувати транспортування зерна з точки А в точку Б в листопаді 2019 року чи квітні 2020 року. Ми не знаємо, яким буде індекс промислових цін, що розраховує Держстат, і тому нам складно уявити, які витрати чекають компанії в зв«язку з прив«язкою тарифів на вантажоперевезення до ІПЦ», — прокоментував Сергій Іващенко.
Для довідки: Міністерство інфраструктури України 5 липня 2019 оприлюднило на сайті та винесло на громадське обговорення проект регуляторного акту про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України 16 грудня 2009 року № 1392 «Про забезпечення прозорості державної тарифної політики щодо перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України».
Ідентичний проект постанови вже було винесено на обговорення з громадськістю ще 1 лютого 2019 року, однак тоді він був відкликаний.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Залізничний транспорт в Україні упродовж серпня в експортному сполученні перевіз 113 тис. т рослинної олії, що на 54,7% більше, ніж за це же час торік.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Близько 1,3 млн т агропродукції перевезено залізничними шляхами України у серпні. Це на 53,9% менше порівняно з аналогічним місяцем минулого року.

Румунські перевізники заявляють, що місцева агропродукція має пріоритет у перевезеннях до порту Констанца. Українське зерно транспортується за залишковим принципом.

Обмежена пропозиція тоннажу дозволяє судновласникам утримувати високі ставки на перевезення українського зерна.

АТ «Укрзалізниця» з 1 серпня піднімає тарифи на вантажні перевезенна на 30%.

Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2026 році на рівні 84,6 млн т (у червні очікувалось 83,6 млн т).

Україна у 2025/26 МР (закінчився 30 червня) експортувала 41,1 млн т зернових та олійних, що нижче попереднього сезону (46,7 млн т) і значно менше від сезону 2023/2024 (57,5 млн т зернових та олійних).

Експорт аграрної продукції за 2022/23 МР приніс в економіку України понад $20 млрд.

Україна не розглядає ринки Польщі чи Румунії для себе в якості ринків збуту зерна, тому протести фермерів цих країн сталися через певне непорозуміння.