Міністерство економіки України посилює підтримку розвитку інновацій для потреб у гуманітарному розмінуванні та запускає відповідну платформу.
Про це говориться у повідомленні відомства.
«За останній рік ми як Міністерство економіки організовували безпосередньо і брали участь у презентації та випробуваннях різних інноваційних технологій у сфері гуманітарного розмінування. І головний наш запит зараз — не якомога більше різноманітних технологій, а поєднати потреби операторів протимінної діяльності та розробників. Саме тому однією із функцій платформи буде перетворення точкових ініціатив із різних сторін на системну та цілісну екосистему міжнародного рівня», — заявив заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний.
Платформа з інновацій у гуманітарному розмінуванні працюватиме над побудовою системи, що спрямована на створення, тестування та впровадження інновацій у сфері розмінування. Ця екосистема об’єднає дослідницькі та інженерні розробки, практичний досвід українських фахівців саперної справи та експертизу міжнародної спільноти, що дасть змогу напрацювати рішення, спроможні прискорити очищення територій, забруднених мінами та іншими ВНП. А залучення інвестицій, ресурсів міжнародних партнерів і компаній дозволить масштабувати інновації та налагодити виробництво. Зокрема, платформа стане місцем для тестування та вдосконалення нових технологій, таких як автономні роботизовані системи, дрони, мультисенсорні платформи та штучний інтелект у виявленні ВНП.
«Ми створюємо державний аналітичний центр відповідно до стандартів IMAS, що стане основою для системного впровадження інновацій у гуманітарне розмінування. Наша мета — не просто генерувати нові технології, а інтегрувати їх у реальні операції. Завдяки співпраці з університетами та дослідницькими центрами ми прискоримо шлях від розробки до практичного застосування, щоб ефективні рішення якнайшвидше почали працювати в полі», — повідомила проєктна менеджерка з інновацій команди підтримки протимінної діяльності при Міністерстві економіки України Катерина Дрозд.
Зазначається, що Україна сьогодні є своєрідним полігоном для розробки нових методів розмінування, які в майбутньому можуть бути застосовані в інших країнах, що стикалися з подібними викликами. Завдяки зосередженню інновацій, експертизи та практичного досвіду в одному місці платформа створює основу для формування нового підходу до гуманітарного розмінування, який можна буде масштабувати та адаптувати для використання в різних регіонах світу.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Оператори протимінної діяльності у серпні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 3 555 га земель сільськогосподарського призначення.

В Україні 470 тис. га замінованих полів, і частину з них розміновують неофіційно.

Міжнародний реєстр збитків (RD4U) 13 серпня відкрив для України можливість подавати заяви про компенсацію збитків, завданих російською агресією у категоріях B4 «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення» та B5 «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів».

Оператори протимінної діяльності у липні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 210 га земель сільськогосподарського призначення.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Український агросектор продовжує працювати в умовах надвисоких ризиків, де кожен неперевірений гектар землі несе смертельну загрозу для людей і техніки. Попри ризик підривів, фермери продовжують виїжджати на поля, обробляти їх, збирати врожаї та попереджати гуманітарну кризу в Україні та світі.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.