Як говориться у пояснювальній записці до проекту закону, метою прийняття документу є зміцнення та збереження здоров'я населення, пов'язаних нестачею в організмі людини вітамінів, мінеральних речовин та мікроелементів, поліпшення демографічної ситуації в Україні.
«Пшеничне борошно вищого і першого сортів, що виробляється на території України, підлягає обов'язковій фортифікації фолієвою кислотою (вітаміном В9) відповідно до вимог цього закону», — говориться у проекті.
Депутати пропонують узаконити рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я.
«Збагачення пшеничного і кукурудзяного борошна є профілактичним методом, в якому використовуються продукти харчування, спрямованим на поліпшення з плином часу статусу населення за поживними мікроелементів. Цей метод може використовуватися паралельно з іншими заходами з тим, щоб знизити дефіцит вітамінів і мінеральних речовин, якщо цей дефіцит є проблемою охорони громадського здоров'я», — йдеться в документі.
Законопроектом пропонується визначити правові, економічні та організаційні основи забезпечення населення безпечною і якісним борошном, збагаченої вітамінами, мінеральними речовинами і мікроелементами.
Зокрема, документ визначає, що обов'язкова фортифікація фолієвою кислотою (вітамін В9) пшеничного борошна вищого і першого сортів, виробляється суб'єктами господарювання і вводиться поетапно: з потужністю понад 150 т зерна на добу з 1 січня 2020 р.; потужністю від 50 до 150 т зерна на добу з 1 липня 2020 р.; потужністю менше 50 т зерна на добу з 1 січня 2021 р.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу проєкт закону «Про виноград, вино та продукти виноградарства» щодо вдосконалення вимог до обігу вин, що мають статус українських товарів (продукції) (№15364).

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№7577).