Як говориться у повідомленні Української зернової асоціації (УЗА), загальний обсяг необхідних інвестицій в розвиток нових потужностей для зберігання та супутньої інфраструктури оцінюється від $4,5 до $8 млрд.
Вже найближчими роками, за даними УЗА, виробництво зернових та олійних культур в Україні сягне 100 млн т, а експорт — 70 млн т (минулого 2018/2019 МР ці показники склали 92 та 54 млн т відповідно).
«Загалом Україна здатна в 1,5-2 рази наростити виробництво (за рахунок росту врожайності культур) та, відповідно, експорт зернових. Проте брак сучасних технологічних зберігальних потужностей (елеваторів) є одним із факторів, що не тільки стримують розвиток потенціалу аграрної галузі, але й можуть послабити позиції України на світовому ринку у виробництві та експорті зернових в найближчому майбутньому», — вважають в асоціації.
В УЗА зазначають, що на сьогодні Україна має близько 40-45 млн т потужностей для одночасного зберігання на всіх елеваторах (яких загалом налічується близько 1200), але 70% з них морально та фізично застаріли, тому не відповідають потребам ринку в забезпеченні якості та безпеки зберігання продукції — це підлогові елеватори з мінімальною транспортною інфраструктурою. Більшість з них ще з радянських часів були орієнтовані на внутрішній ринок, невеликі обсяги зберігання та незначну динаміку роботи.
«Сьогодні тільки 100-150 елеваторів в Україні можуть забезпечити стандарти відповідні потребам ринку. Тому подальше зростання виробництва тільки посилить дефіцит потужностей зберігання в Україні», — прогнозують експерти.
Сьогодні, за даними УЗА, в окремих регіонах України аграрії відмовляються від вирощування зерна через неефективну логістику — відсутність сучасних технологічних елеваторів та маршрутних залізничних станцій — відтак вивезення зерна з цих регіонів коштує дорожче та забирає набагато більше часу аніж з тих, де вже побудовані такі елеватори. До того ж кліматичні та погодні зміни спричинили зміщення виробництва зерна в Україні в північно-західному напрямку, де було мало елеваторів історично.
За оцінкою президента Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, агровиробники можуть мати до 1 тис. грн додаткового доходу з 1 га, якщо вони працюють з новим технологічним маршрутним елеватором за рахунок нижчих витрат на логістику.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Майбутня система страхування воєнних ризиків має бути добровільною для бізнесу, а її фінансування не повинно здійснюватися шляхом підвищення ПДВ або іншого додаткового фіскального навантаження на українські компанії.

У першій частині ми розібрали, як GMP+ FSA працює на чотирьох ключових вузлах кормового ланцюга — елеваторі, МЕЗ, комбікормовому заводі та у трейдера. Для кожного з них схема передбачає свій scope сертифікації, набір ризиків і процедур контролю.

Елеватор агрохолдингу Prometey у Миколаєві зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російського реактивного дрона 9 вересня.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Елеватор «Лебедин» на Сумщині, що входить до агрохолдингу Prometey, зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російських безпілотників.

Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2026 році на рівні 84,6 млн т (у червні очікувалось 83,6 млн т).

Україна у 2025/26 МР (закінчився 30 червня) експортувала 41,1 млн т зернових та олійних, що нижче попереднього сезону (46,7 млн т) і значно менше від сезону 2023/2024 (57,5 млн т зернових та олійних).

Ставки фрахту в Чорноморському регіоні минулого тижня знизились через досить широкий вибір тоннажу та різке зниження цін на бункерне паливо (приблизно на 200 $/т за два тижні на MGO в Стамбулі).

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов став головою комітету агропромислового комплексу української частини Українсько-французької ділової ради.