Лідери ринку FoodTech в Україні наразі фокусуються не на виживанні, а на розвитку. Вони інвестують, готують проєкти та розвивають команди.
Про це у Facebook розповів директор Центру економічного відновлення, радник прем'єр-міністра Кирило Криволап за підсумками панелі New Food Summit 2024.
Водночас, за його словами, топові власники, менеджери, інвестори FoodTech не вірять у глобальне домінування з кінцевими продуктами, як і в перевагу за рахунок ціни.
«Не почне весь світ їсти нашу бринзу, і не замінить вона пармезан. Не зможемо ми дати найнижчу ціну на наші продукти. Не з такою логістикою, не з такою вартістю капіталу, податками тощо. Але вірять і реалізують лідерство у технологічних нішах, у В2В, у проміжних елементах ланцюгів доданої вартості, у заморожених продуктах», — поділився експерт.
Кирило Криволап назвав кілька чинників, завдяки яким Україна може бути конкурентоздатною на зовнішніх ринках.
Водночас фахівець зауважив, що розвитку сприятиме логістика, швидкість на кордоні, допомога в сертифікації, доступ до проєктного фінансування, освіта для галузі, прогнозоване бронювання.
«Чи зможе FoodTech затьмарити класичний аграрний експорт? Так, з часом, адже для цього маємо всі передумови. До того ж, якщо країни купують аграрний сировинний експорт, вони більш схильні до купівлі та продуктів із більшою технологічною складністю від українців», — підсумував Кирило Криволап.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Усі потужності для зберігання продукції в Україні знищити неможливо. На це росії знадобиться дуже багато часу.

Уряд спільно з Радою національної безпеки та оборони вживає низку невідкладних заходів, спрямованих на безперебійне забезпечення українців продуктами харчування, ліками й іншими необхідними товарами.

Сьогодні споживач більше орієнтується на м’ясні заморожені продукти, зокрема випічку з м’ясною начинкою. Натомість солодкі складники в тісті втрачають популярність.

Експерти фуд-ринку відмічають, що дедалі більше споживачів бажають якісно і швидко харчуватися за межами дому. Збільшується кількість перекусів, різноманітність страв шалена, тому у споживача є можливість купити ці страви в супермаркеті. І це не лише заморожена продукція, а і вже приготована їжа.

Ринок заморожених продуктів стрімко зростає. У світі ріст категорії відбувається на 5-6% з року в рік.
