Перші скарги подані від імені Асоціації міжнародних перевізників України до місцевих органів влади в Польщі на територіях, де розташовані заблоковані прикордонні пункти. Це перший крок до розблокування польського кордону у правовий спосіб.
Про це розповів голова правління Асоціації українського бізнесу в Польщі та керуючий партнер правничої групи Ярослав Романчук у коментарі «BBC Україна».
Він зазначив, що усі дискусії відбуваються у площині якихось емоцій і домовленостей, а не у юридичній, правовій площині. Першим завданням ініціаторів юридичного шляху є розблокування кордону, але наступним кроком може стати і відшкодування збитків, що їх зазнав бізнес від блокади.
«І український, і польський бізнес зараз дуже потерпають — знизився товарообіг, не виконуються контрактні зобов’язання, компанії відкликають замовлення, переглядають інвестиційні плани», — наголошує юрист, стверджуючи, що до ініціативи українських перевізників вже приєднуються й інші компанії.
Як пояснює Ярослав Романчук, перший етап полягає у тому, щоб звернутися до місцевих органів влади з офіційними заявами про те, що блокада загрожує життю, здоров’ю та безпеці. Власне, це і зробили. Після отримання скарг керівники територіальних громад зобов’язані звернутися до організаторів блокування із закликом припинити акцію.
«Після двох попереджень, наприклад, вранці та ввечері, місцева влада має право розпустити страйк своїм рішенням. Якщо ж вона і надалі не втручатиметься або проігнорує подані заяви, це стане підставою до звернення до суду — вже на місцеву владу за бездіяльність», — цитує видання слова правника.
Ярослав Романчук зазначив, що бізнес і юристи налаштовані на те, щоб поки не доводити справу до суду: «Нас не цікавить судовий процес, нас цікавить процес розблокування кордону».
«Подання заяв-скарг є тим кроком, який зобов’яже діяти місцеві громади, і вони вже не зможуть залишатися осторонь конфлікту, адже на сьогодні ніхто не ухвалює жодних рішень — ані на рівні держави, ані на рівні місцевої влади», — пояснює юрист.
Втім, правники не мають намірів відкликати свої заяви навіть у тому разі, якщо після формування нового уряду в Польщі ситуація зміниться, і страйк перевізників або блокування кордону припинять. Це необхідно для створення правового підґрунтя, додав експерт.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Олійноекстракційні заводи Kernel у першому півріччі 2027 ФР (завершився 30 вересня 2026 року) переробили майже 564 тис. т культур, що на 1% менше аналогічного показника попереднього сезону.

АТ «Укрзалізниця» від сьогодні, 26 жовтня, обмежила відправлення вантажів, зокрема аграрних, до Угорщини та Польщі.

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.