Україна стала 179 членом Міжнародного фонду сільського розвитку (IFAD).
Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.
«Це стратегічний крок, над яким працювало Мінагрополітики, і після останньої робочої зустрічі з представниками IFAD в Римі нам вдалося стати 179 країною-членом. Членство в IFAD дає Україні нові можливості та перспективи, які сприятимуть розвитку агросектору в цілому», — прокоментував міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.
Міністр відзначив, що пріоритет IFAD — розвиток малого фермерства. Підтримка IFAD дозволить українським виробникам підвищити конкурентоздатність, зміцнити позиції на ринку та вплине на розвиток аграрного сектору країни загалом.
Також українські виробники матимуть доступ до недорогих фінансових ресурсів, грантової підтримки, до участі в тендерах Фонду для закупівель товарів і послуг, до інвестицій для підтримки сталого розвитку. Зокрема, в таких сферах:
Крім того, за словами Віталія Коваля, приєднання до фонду сприятиме інвестиціям у розвиток інфраструктури сільських територій та в технології, що допомагають адаптуватись до зміни клімату, що є критичним для українських аграріїв, які працюють на півдні нашої країни.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Глобальні аграрні ринки входять у сезон 2026/27 в умовах зміни торговельних потоків, посилення конкуренції за ключових покупців та зростання впливу геополітики і логістики на торгівлю. Як ці фактори змінять ринки у новому сезоні та де формуватимуться можливості для виробників, трейдерів і переробників — стане центральною темою AgroFoodSummit 2026, який відбудеться 24–25 вересня у Мерсіні (Туреччина).

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 2 вересня частково задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про визнання необґрунтованою частини активу, що оформлений на родичку колишнього міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Від неузгодженості цін і відсутності співпраці між виробниками та переробниками молока страждають обидві сторони. На тлі повернення експортних квот до ЄС настав час для перемовин.

В Україні хочуть обмежити експорт ріпаку та сої, аби завантажити внутрішні потужності. Однак аграрії наголошують — на тлі загального скорочення експорту такі ініціативи шкодять виробникам сировини та економіці загалом.