Про це заявив заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка під час незалежного діалогу під егідою Саміту ООН «Досягнення цілей сталого розвитку: роль та усталеність міжнародної торгівлі зерном та іншими сільськогосподарськими продуктами рослинного походження в рамках глобальних продовольчих систем», йдеться у повідомленні Мінекономіки.
«Зернові, олійні та рис, які вирощують на площі понад 750 млн га, відіграють важливу роль у раціоні людей у світі. Забезпечення ланцюгів постачання зернових, олійних культур та рису, трансформація продовольчих систем відповідно до світових трендів та змін клімату — такі основні питання підніматимуться на Саміті ООН. Тож дуже важливо ділитися своїм досвідом та думками з різних точок зору та із залученням широких кіл суспільства, а також дискутувати і віднаходити нові ідеї щодо розвитку продовольчих систем», — зазначив Тарас Качка.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Щоб подолати проблеми ущільнення, ерозії грунту та відродити родючість, одного-двох сезонів буде замало. Потрібно декілька років практичного впровадження певних заходів, спрямованих на вирішення конкретних проблем.

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні cтаном на 1 вересня становили 24,6 млн т, що на 10,1 млн т більше, ніж на аналогічну дату 2025 року.

Обмеження роботи чорноморських портів уже впливає на турецьких переробників і змушує їх змінювати підхід до формування запасів та логістики зерна.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

Єгипет диверсифікує імпорт пшениці та збільшує закупівлі у Франції, Болгарії та Румунії на тлі перебоїв із постачаннями з України та росії.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.