Про це під час Кліматичної конференції COP26 у Глазго заявила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук.
За її словами, найбільшим викликом в українському аграрному секторі наразі є потреба трансформувати певні території, щоб наблизити їх до природних екосистем. Така трансформація вимагає задіювати абсолютно нові механізми. Звісно, це можна зробити завдяки регуляторним процедурам, але з іншого боку, має бути і стимул для учасників галузі.
«З погляду фінансів ми маємо цілий набір проблемних питань, і яку б галузь, яку ми хочемо трансформувати, ми зараз не розглядали, маємо зрозуміти, який механізм для неї спрацює найкраще. Це можуть бути регуляторні механізми, економічні інструменти, які увімкнуть систему, або співфінансування чи грантове фінансування для територій, де ми не можемо впоратися лише регуляторними та економічними інструментами», — говорить Ірина Ставчук.
N.B. Кліматичний саміт у Глазго: європейцям потрібна Україна
Думку про те, що декарбонізація ставить перед українським аграрним сектором багато завдань, з якими він раніше не зіштовхувався, підтримують і його представники.
«Україні зараз потрібно робити глибоку діагностику викидів СО2 у сільському господарстві в кожному технологічному процесі. Таких даних наразі просто не існує. Можливо, є якісь елементи. З іншого боку, ми повинні розуміти, якими технологічними моделями, інструментами, технічною базою маємо замінити ті рішення в українському агросекторі, які для нього стали традиційними, щоб мінімізувати викиди або взагалі їх позбутися», — говорить заступник голови правління МХП Олександр Домбровський.
Учасники дискусії зійшлися на думці, що перед українським сільським господарством постає багато нових об»ємних задач, і без злагодженої системної роботи з урядом та відповідними міністерствами їх важко буде виконати.
Вікторія Євтушенко, AgroPortal.ua