Про це під час Кліматичної конференції COP26 у Глазго заявила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук.
За її словами, найбільшим викликом в українському аграрному секторі наразі є потреба трансформувати певні території, щоб наблизити їх до природних екосистем. Така трансформація вимагає задіювати абсолютно нові механізми. Звісно, це можна зробити завдяки регуляторним процедурам, але з іншого боку, має бути і стимул для учасників галузі.
«З погляду фінансів ми маємо цілий набір проблемних питань, і яку б галузь, яку ми хочемо трансформувати, ми зараз не розглядали, маємо зрозуміти, який механізм для неї спрацює найкраще. Це можуть бути регуляторні механізми, економічні інструменти, які увімкнуть систему, або співфінансування чи грантове фінансування для територій, де ми не можемо впоратися лише регуляторними та економічними інструментами», — говорить Ірина Ставчук.
N.B. Кліматичний саміт у Глазго: європейцям потрібна Україна
Думку про те, що декарбонізація ставить перед українським аграрним сектором багато завдань, з якими він раніше не зіштовхувався, підтримують і його представники.
«Україні зараз потрібно робити глибоку діагностику викидів СО2 у сільському господарстві в кожному технологічному процесі. Таких даних наразі просто не існує. Можливо, є якісь елементи. З іншого боку, ми повинні розуміти, якими технологічними моделями, інструментами, технічною базою маємо замінити ті рішення в українському агросекторі, які для нього стали традиційними, щоб мінімізувати викиди або взагалі їх позбутися», — говорить заступник голови правління МХП Олександр Домбровський.
Учасники дискусії зійшлися на думці, що перед українським сільським господарством постає багато нових об»ємних задач, і без злагодженої системної роботи з урядом та відповідними міністерствами їх важко буде виконати.
Вікторія Євтушенко, AgroPortal.ua

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Десять найуспішніших агрокомпаній України у першому півріччі 2026 року сукупно отримали 159,4 млрд грн виручки.

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Проєкт Kernel («Кернел») зі скорочення викидів пройшов ключовий етап валідації за міжнародним стандартом Verified Carbon Standard від організації Verra.

Агропромхолдинг Kernel («Кернел») уклав першу в світі угоду із продажу соняшникової олії зі зниженим вуглецевим слідом і підтвердженим кліматичним ефектом.

Рекордна спека в Європі 2026 року завдала значних збитків аграрному сектору та негативно позначилася на врожайності зернових і кормових культур.

Повітряно-ґрунтова посуха поширювалася і посилювалася в Україні у першій декаді серпня через спекотну та переважно суху погоду. Це створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Група АГРОТРЕЙД отримала близько 53 тисяч вуглецевих сертифікатів, які підтверджують накопичення органічного вуглецю в ґрунті та скорочення викидів парникових газів завдяки впровадженню сучасних агротехнологій у межах міжнародної добровільної програми AgreenaCarbon.
