Таку думку висловив генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль, йдеться у повідомленні УАК.
«По-перше, голосувати будуть депутати, а у нас восени вибори і риторика буде змінюватися відповідно до цього. Так, дійсно це стосується жителів сіл і власників паїв, які були розпайовані. Але їх настільки багато і якщо дискусія буде більш відкрита. Крім того, 60-65% власників паїв — це люди пенсійного віку. І ні у кого таке питання не виникало, що це могла бути соціальна домовленість. Ми вам платимо меншу пенсію, але натомість не будемо оподатковувати землю», — говорить він.
На думку Коваля, законопроєкт не вирішить проблему детінізації землі, а боротиметься лише з наслідками, оскільки для багатьох розмір податків буде перевищувати їхні доходи і вони будуть змушені залишатися «в тіні», а ті, хто сплачував в «білу», будуть і надалі продовжувати це робити.
«Я не впевнений, що усе може вирішити законопроєкт №3131, але найгірше те, що ми не проаналізували, чому є тіньовий оборот, де береться економічне підґрунтя для його реалізації, де береться грошова маса для реалізації і чому частина аграріїв хоче сховатися в «тіні».
Може податки неадекватні. Податкова система — це економічна конституція. Якщо вона сприяє економічному розвитку і якщо підприємець готовий сплачувати, масштабуватися, інвестувати і розвиватися, значить податкова система адекватна, якщо це не так — то вона неадекватна» вважає експерт.
Очільник УАК сказав, що податки мають сплачувати усі і законопроєкт також дає можливості власникам землі, але наскільки вони будуть дієвими, поки оцінити важко.
«Для тих фермерів, навіть малих, які працювали у «білу», — це негативно не вплине. Більше того, ті, хто обробляють до 2 га землі, не повинні реєструвати себе як підприємці і сплачувати інші податки, окрім на землю. І тут починають звинувачувати середній і великий агробізнес, що ніби він змушує селян продавати землю. Але це не так. Цей законопроєкт має інші сценарії. Якщо ви обробляєте понад 2 га землі, оформлюйте ФОП і сплачуйте податки. І ще варіант — оформити фермерське господарство і працювати на 4-й групі спрощеного оподаткування, на якій працюють фермери. Але наскільки ці варіанти будуть збалансовані цим законопроєктом — це велике питання», — підсумовує Павло Коваль.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

В Україні щороку упродовж 2021–2025 років зростала кількість угод із відчуження земель та їхня загальна площа. У 2026 році ця тенденція призупинилася, проте активність на земельному ринку залишається стабільною.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.

Сільгоспвиробники цього року значно повільніше сіють озимі культури, ніж зазвичай.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.