Про це на ІІ Форумі «Аграрні інновації 2019», організованому ProAgro Group, розповіла в.о. міністра аграрної політики та продовольства у 2019 р. Ольга Трофімцева.
«Гравці аграрного ринку — чи то в зерновому сегменті, чи у сфері захисту рослин — самі добре розуміють необхідність інноваційних рішень та цифровізації сектору. З часом ми матимемо стандарт Агро 4.0 в усіх виробничих ланцюгах — починаючи з R&D і наукових розробок, і до виробництва, переробки, просування продукції на зовнішні ринки», — говорить Трофімцева.
Водночас держава має робити більше для розвитку агротехнологій та побудови Агро 4.0. Приміром, створювати податкові механізми, впроваджувати програми підтримки для виробництва тих же дронів чи комплексних рішень для smart farming малими і сімейними фермерами. Це допомогло б забезпечити більш активний розвиток новітніх агротехнологій, особливо у стратегічній перспективі.
«Бізнес приймає рішення щодо застосування тих чи інших технологій, виходячи з операційних і короткострокових цілей підвищення своєї ефективності. А нам, як країні, потрібно прораховувати свої дії мінімум на два-три кроки вперед, щоб бути конкурентоспроможними і займати своє місце у світовому розподілі ланцюгів доданої вартості, які швидко змінюються. Серед важливих напрямків застосування агротехнологічних рішень у найближчому майбутному будуть такі напрямки як оцифровка земельного банку та забезпечення простежуваності продукції від поля до столу», — зазначає Трофімцева.
Одним із кроків держави щодо підтримки в тому числі агроінноваційного розвитку вона називає запуск створеного при попередньому уряді Фонду стартапів, де можна отримати $25-75 тис. фінансування на реалізацію новітніх ідей.
Однак інтеграція цих та інших ідей у діяльність українських фермерів натикається на банальну відсутність цифрової інфраструктури в сільській місцевості.
«Варто лише від»їхати від обласних центрів — і вже іноді складно зловити інтернет, а то і зв«язок. Тому анонсована Президентом «держава в смартфоні» неможлива без «села в смартфоні» — тобто рівного доступу до цифрової інфраструктури мешканців міст і сільської місцевості. Потрібні чималі інвестиції, щоб це запрацювало», — додала Трофімцева.