Таку думку висловила аналітик асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Дар'я Гриценко в своєму блозі.
Так, з початку 2020 р. ПДВ при експорті ріпаку з України не буде відшкодовуватись компаніям-експортерам, за виключенням експортерів, котрі є безпосередніми виробниками цієї продукції. Дані нововведення будуть діяти до 31 грудня 2021 року.
«Виробництво ріпаку в Україні збільшується з року в рік. За останні п`ять років посівні площі під даною культурою збільшилися вдвічі та станом на 12 серпня 2019 року становлять майже 1,3 млн га. На зазначену дату виробництво ріпаку вже перевищило 3 млн т, що майже на 300 тис. т (+11%) більше показника 2018 року і є абсолютним максимумом за всю історію незалежності України», — зазначила аналітик.
Гриценко підкреслила, що ріпак є експортоорієнтованою культурою, адже майже 90% насіння, що виробляється в Україні, поставляється на зовнішній ринок, а решта залишається на переробку і власні потреби підприємств.
«Таким чином, експорт зазначеної культури є основною статтею доходів виробників і забезпечує Україну сотнями мільйонів доларів в рік. Так, у 2018 році Україна експортувала ріпаку на $1,1 млрд, що є найвищим показником впродовж останніх 5 років. Проте, абсолютний максимум експорту ріпаку було досягнуто у 2008 році — тоді експорт становив $1,3 млрд, саме в цей рік зібрали рекордний врожай ріпаку — 2,9 млн т», — нагадала вона.
Основним ринком збуту для українського насіння ріпаку є ЄС, куди щороку реалізується з України від 80% до 90% культури, а головними споживачами є Німеччина, Бельгія та Франція.
«За результатами першої половини 2019 року експорт насіння ріпаку з України склав 180,9 тис. т, що вже на 41% перевищує показник аналогічного періоду минулого року, а у вартісному вираженні складає $76,4 млн. Проте, активні місяці експорту ріпаку ще попереду, адже основний об»єм поставок припадає на серпень-жовтень, тож вже за декілька місяців зможемо надати реальну оцінку. З огляду на рекордний врожай у поточному сезоні, є всі шанси спостерігати новий рекорд по експорту насіння ріпаку з України», — прогнозує Гриценко.
Вона зазначила, що основний продукт переробки насіння ріпаку — ріпакова олія. Її виробництво в Україні за останні 5 років зросло на 31% і за результатами 2018 року склало 126,6 тис. т. Натомість, за перше півріччя 2019 року порівняно з аналогічним періодом 2018 року виробництво ріпакової олії на 5% менше і становить 2,1 тис. т. Проте, активні місяці переробки культури ще попереду.
«Цікавим є те, що частка ріпакової олії серед олій, що в основному виробляються в Україні, є маргінальною — за результатами 2018 року становила лише 2%, проти 94% соняшникової (рафінованої і нерафінованої) та 4% соєвої олій. Це, фактично, свідчить про незначну зацікавленість переробників у виробництві ріпакової олії і низьку культуру споживання в Україні», — пояснює аналітик.
Підсумовуючи, Гриценко зазначила, що ріпак є експортоорієнтованою культурою, тобто виробники, вирощуючи ріпак, роблять акцент на подальшому його експорті за кордон. Культура споживання ріпакової олії в Україні майже відсутня, а виробництво, хоча і має місце, становить незначну частку.
«Тож, якими можуть бути результати «соєвих правок»? Фактично, експортер намагатиметься компенсувати не відшкодоване ПДВ, встановлюючи нижчу закупівельну ціну для виробника. Тобто, відміна повернення ПДВ при експорті автоматично здешевлює товар на внутрішньому ринку. Ті компанії, котрі не експортуватимуть самостійно, вимушені будуть продати сировину переробникам або експортерам за заниженою ціною. Це, ймовірно, спонукатиме їх до зменшення посівів ріпаку у наступному сезоні, що у свою чергу, стимулюватиме ціну до зростання. Подібна ситуація навряд чи стимулюватиме переробку, адже ціна на внутрішньому ринку тяжітиме до рівноваги з ціною на міжнародному ринку», — вважає експерт.
В той же час, вона зазначила, що є два сприятливі фактори для нарощення поставок насіння ріпаку з України. По-перше, за прогнозами USDA на 2019/20 МР в ЄС буде посіяно на 1,3 млн га (19%) менше ріпаку ніж у 2018/19 МР, що автоматично підвищує попит на насіння ріпаку зі сторони переробників цієї культури в ЄС, а Україна, як найбільший постачальник насіння ріпаку до ЄС (за результатами 2018 року), має всі шанси наростити обсяги експорту. По-друге, Держпродспоживслужба повідомляє, що розпочато роботу щодо відкриття експорту сорго, ріпаку та пшениці до Китаю. Таким чином, маємо перспективи розширення географії збуту насіння ріпаку.
«Крім того, стимулювання переробки даної культури доцільно починати з формування культури споживання ріпакової олії в Україні і розширення географії збуту даної продукції», — підсумувала вона.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Кукурудза на полі ФГ «Осінь» у Київській області росте на 30 га. Цього року культура значно підсохла, хоча наприкінці серпня має виглядати зеленою. На краю поля сформувалися слабкі качани.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

Як у фермерів, так і у великих агрохолдингів є запаси ріпаку, оскільки вони чекають офіційного впровадження експортного мита.


