Як говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», зростання відбулося по всіх трьох основних видах продукції, зокрема: по карбаміду — на 47%, по аміачній селітрі — на 8%, по карбамідо-аміачній суміші — на 29%.
«В Україні працює 5 великих заводів з виробництва азотних добрив: три заводи групи Ostchem (Черкаси, Рівне, Сєвєродонецьк), «ДніпроАзот» і «Одеський припортовий завод» (ОПЗ). Заводи Групи Ostchem в 2020 році виробили 2/3 всіх азотних добрив в Україні. Водночас, найбільший приріст виробництва продемонстрували Сєвєродонецький завод Ostchem і ОПЗ — збільшення в 2,5 рази порівняно до 2019 р. по кожному з підприємств завдяки відновленню стабільної роботи заводів», — зазначають експерти.
За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, такий суттєвий ріст пов«язаний з порівняно низькою ціною природного газу в 2020 р., повним ембарго на всі види мінеральних добрив з РФ, а також високим попитом на азотні добрива як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Експерт наголошує, що одночасно ціни на внутрішньому ринку України продовжували бути на 15-25% вищими, порівняно до цін експорту.
«Тобто українські сільгоспвиробники продовжують платити в ціні добрив додаткову маржу вітчизняному виробнику. Єдиним стримуючим фактором росту ціни на нашому монополізованому ринку добрив є наявність імпортних постачань з Білорусії, країн ЄС та інших торговельних партнерів України», — пояснює Роман Сластьон.
Зростання внутрішнього виробництва суттєво зменшило імпорт добрив в Україну. Так, в 2020 році обсяг імпорту азотних добрив зменшився більш ніж вдвічі і склав $152 млн проти $365 млн в 2019 році. У фізичній вазі імпорт в 2020 році становив 816 тис. т. Найбільшу частку імпорту — 46,7% займала аміачна селітра, виробництво якої в Україні є найбільш монополізованим.
«З введенням в 2019 році повного ембарго на мінеральні добрива з Російської Федерації кардинально змінилася і географія країн-постачальників азотних добрив в Україну. В 2020 році Україна імпортувала азотні добрива з 32 країн. Найбільшими постачальниками були: Білорусь з часткою 29%, Польша — 23%, Грузія — 13%, Литва — 10%, Болгарія — 10%, Казахстан — 6%», — підсумували в УКАБ.